Самотність трактується як щось погане для людини, але є одне "але"
Для творчої людини самотність - це необхідний стан. Тільки в цьому сенсі, швидше за все, самотність необхідно назвати "усамітненням".
Завдяки великій кількості стереотипів самотність трактується як щось погане для людини, зумовлене відсутністю поруч людей в особистому житті, які можуть проживати в вашій квартирі або поруч з вами, і впливати позитивно чи негативно.
Дійсно, людина може реалізувати більшість своїх потреб і сама. Хіба ця людина "самотня"? У неї всередині цілий світ знань. Космос буття! Про це пише UkrMedia. Людина, наприклад, проживає у своїй квартирі одна. При цьому у неї є сім'я в особі батьків, сестер, братів, дітей, колишніх дружин, друзів, приятелів, колег по роботі ... У нього є "друзі" в соціальних мережах ... У різних точках Землі. Він працює у великому колективі і з ним щоденно вітаються близько 100 людей. У нього є безліч цікавих інтересів, на реалізацію яких не вистачає часу. Так це і є "самотня" людина?
Навіть на пенсії? Або творчій відпустці, звичайно ні! Самотність в повсякденному поданні вважається поганим станом, який створює у людини тужливий, неприємне самопочуття і залишатися наодинці з самою собою так здається погано, нудно, не цікаво. А якщо людині цілком нормально бути одній? Якщо йому не хочеться безперервно чути не викликані ним і не регульовані їм звуки і запахи, які виходять від інших людей? Якщо для людини стан самотності і є "нормально".
