Відсутність води: літо 2020 року може стати справжнім випробовуванням через загрозу безводдя
9-03-2020, 11:51. Розмістив: redaktor
Саме ця зима стала настільки аномальною, що Державне агентство водних ресурсів України попередило про можливі обмеження у використанні води. Про це йдеться на сайті Держагентства. При цьому, зазначається, що така ситуація з можливими обмеженнями у споживанні води сталася вперше за останні 120 років.
Обмеження води у випадку маловоддя передбачене статтею 45 Водного кодексу України.
Через теплу зиму і відсутність снігу на річках не буде весняного водопілля. Очікується, що багато річок просто висохне.
Таке попередження Державного агентства водних ресурсів майже одночасно сталося зі ще однією подією – оприлюдненням звіту Всесвітнього фонду природи WWF “Огляд стану довкілля та ризиків для людей і бізнесу 2020”.
На Всесвітньому форму в Давосі вперше до п’ятірки найбільших ризиків для світу увійшли екологічні ризики.
Вже з липня минулого року людство почало використовувати природні ресурси в борг і це була точка неповернення. Що стосується водних ресурсів, то дефіцит якісної прісної води “буде одним із найбільших викликів для планети в наступні десятиліття”, – йдеться в Огляді.
І Всесвітній фонд природи попередив Україну, що стан річок в Україні перетнув позначку “високий ризик”. “Довгостроковий прогноз щодо зменшення об’ємів прісної води в Україні є настільки загрозливим, що радше замислитися над тим, як скоротити площі орних земель з 50% до 30% території країни”, — йдеться в огляді.
«Аби мати змогу адаптуватися до кліматичних змін та утримати воду, Україна вже у 2020 році має розпочати роботу зі збереження кожного гектара природного лісу та перетворення «вільних» земель і частин сільськогосподарських угідь на багатовидові ліси та природні ландшафти, а також відновлювати ліси на територіях, де вони були раніше», – наголошують експерти WWF.Дослухаємося? Навряд. Наразі економічна ситуація в нашій країні така, що заради швидких грошей ми експортуємо сировину, а не товари. І ліс тут не виняток.
Здавалося б, це був парадокс, що після сильних дощів наші річки на Закарпатті виходять з берегів і затоплюють угіддя, але разом з тим, у “нормальному” синоптичному стані наші річки міліють і виникає дефіцит води. Ми так і не навчилися акумулювати воду. Ми так і не побудували жодного водосховища, яке б акумулювало воду, коли її багато і потім ми могли використовувати водні запаси, коли вода зникатиме у річках.
Ми так і не навчилися господарювати раціонально в лісі і до кінця не усвідомили цінність букових лісів, які мають водорегулюючу функцію. Ми не просто винищуємо ці ліси, але й трейлюємо ліс по потічкам і знищуємо джерела у верхів’ях. Зрештою, є ще одна проблема, яка стосується лісового господарства – мережа лісових доріг. З одного боку, ми радіємо, що будуємо грунтові лісові дороги, але з іншого боку, саме ці дороги наразі стали головною причиною зневоднення лісових грунтів.
Навіть греко-католицька церква на Закарпатті закликала владу та вчених терміново обговорити проблеми безводдя. Відбувся навіть круглий стіл з цієї проблеми. І саме там було продемонстровано документальний фільм-дослідження Штефана Вальо про причини зникнення води. У цьому дослідженні зазначається, що причиною зневоднення є широка мережа утрамбованих грунтових доріг, по яким дощова вода швидко стікає донизу і не затримується в грунтах лісів.
Ці дослідження Штефана Вальо і його документальний фільм вразили і міжнародних експертів-водників на конференції «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж». Сусідні країни вирішили разом вирішувати проблему з водою, використовуючи європейські гранти.
Генріх Розман, еколог
ДЖЕРЕЛО
Повернутися назад