У Рахові ініціювали облаштування Музею гуцульської культури (ФОТО)
5-03-2018, 19:34. Розмістив: redaktor
Нещодавно на шпальтах газети «Зоря Рахівщини» від 17 лютого 2018 року почесний громадянин міста Рахів, заслужений журналіст України Олександр Масляник в черговий раз поставив питання руба: «Чи потрібен Рахову музей?».
А цими днями Олександр Масляник, разом із почесними громадянами міста Рахів Юрієм Гав’юком, Федором Гамором, Василем Кухтою та членом Національної спілки архітекторів України Ярославом Кравчуком утворили ініціативну групу зі створення в Рахові Музею та звернулись до керівництва району та міста з відповідним листом.
В документі автори із великою стурбованістю наголошують, що про нагальну потребу заснування історико-краєзнавчого музею в Рахові мовиться добрих п’ятдесят літ, начебто усі – і влада, і громадськість – за, однак далі розмов справа не просувається. У владних кабінетах й серед інтелігенції час від часу спалахують дискусії, депутати міськради навіть виносили питання на сесію, а музею як не було, так і нема.
Автори звернення вкотре нагадують: Рахів і Рахівщина мають багатющі духовні скарби, високохудожні зразки матеріальної гуцульської культури, які зробили б честь та славу багатьом народам.
"Ми усі свідомі того, що через кілька десятиліть вже буде важко знайти у бабусиних цифрованих скринях і на дідових горищах мистецькі артефакти, якими нині ще можемо наповнити експозиції майбутнього осередку культури. На наше покоління лягає відповідальність зберегти духовні надбання прадідів для прийдешніх поколінь. Реалізувати цю високу місію можна тільки в музеї, яким би заопікувалася уся громада. Гідні наслідування приклади подають нам музеї Микуличина, Яремча, Колочави, Верховини, Коломиї, Косова, Криворівні, Печеніжина, Космача, Путили, Вижниці. Тільки Рахів, сей гуцульський Париж, не має свого історико-краєзнавчого музею", - йдеться у зверненні ініціативної групи.
Чималий досвід, в цьому контексті, накопичено й колективом Карпатського біосферного заповідника. Крім того, споруджено та облаштовано Музей нарцису у Хусті, інформаційно-туристичні центри музейного типу в географічному центрі Європи та на високогір’ї Карпат, на сідловині під Говерлою. Реконструйовано також старі господарські споруди та відповідним чином наповнено інформаційні центри в Кевелевому, «Букові праліси – об’єкт Вссвітньої спадщини ЮНЕСКО” (с. Мала Уголька Тячівського району) та «Карпатська форель» в Діловому.
А нещодавно, із метою реалізації вимог Указу Президента України «Про збереження та популяризацію гуцульської культури» запропоновано, у рамках програми прикордонної співпраці Євросоюзу «Україна-Румунія» створити по обидва боки українсько-румунського кордону, в комуні Бистра (Румунія) та місті Рахів (Україна), Центри збереження й розвитку етнічної гуцульської культури та сталого туризму. Цю ідею, підтримали голова Рахівської райдержадміністрації Павло Басараба та Рахівський міський голова Віктор Медвідь.
Архітектор Орися Кравчук уже розробила проектний ескіз реконструкції адміністративних будівель міських комунальних підприємств по вулиці Шевченка для потреб цього Центру. Тут передбачається розмістити Музей історії та побуту Гуцульщини, інформаційно-туристичне бюро, виставкові та конференційні зали, навчально-методичні кабінети для розміщення Рахівського районного будинку дитячої та юнацької творчості, організації тут роботи студій гуцульської пісні, хореографії та танців; гуцульських музичних інструментів; писанкарства, коренепластики та різьби по дереву; ліжникарства та гуцульського одягу; відео та аудіо записів тощо.
Реалізація цього проекту може стати реальним шансом для створення у Рахові, такого очікуваного Музею гуцульської культури, повідомив Закарпаття онлайн член ініціативної групи зі створення Музею Федір Гамор.
Повернутися назад