Головна > Новини / Цікаві новини > Чому хвороба Альцгеймера торкнеться усіх і що з ним робити? Поради нейробіолога
Чому хвороба Альцгеймера торкнеться усіх і що з ним робити? Поради нейробіолога14-05-2018, 15:01. Розмістив: redaktor |
||||||||||
|
Як багато з нас хотіли б прожити щонайменше 80 років? Напевно, більшість щиро сподівається дожити до старості. Перенесімося в майбутнє та уявімо, що нам по 85 років. Кожен другий, ймовірно, матиме хворобу Альцгеймера, розповідає нейробіолог Ліза Дженова.
За її словами, певною мірою ця хвороба торкнеться нас усіх.
Ми все частіше чуємо про цей діагноз. Здебільшого, саме через нього ваші бабуся чи тато можуть увімкнути газ і піти в іншу кімнату, вийти на вулицю і заблукати, чи не впізнавати найдорожчих людей. Недуга здебільшого вражає літніх людей. Незважаючи на десятки років досліджень, досі немає серйозного лікування і ліків. Що таке хвороба Альцгеймера і як з нею допоможе боротися відмова від куріння, жирної їжі, та чому слід стежити за здоровим сном і постійно вчитися, Ліза Дженова розповіла TED. ЯК ВИНИКАЄ АЛЬЦГЕЙМЕР У точці зв'язку нейронів нашого мозку – синапсі – вивільнюються нейропередавачі, тут передаються сигнали і відбувається комунікація.
Саме тут ми думаємо, відчуваємо, бачимо, чуємо, бажаємо та пам'ятаємо. І тут трапляється Альцгеймер. Під час процесу передачі інформації нейрони вивільняють невеличкий пептид амілоїд бета. В нормі амілоїд бета вичищається звідти клітинами-прибиральниками нашого мозку.
Молекулярні причини Альцгеймера досі викликають дискусії, але більшість нейрофізіологів вірить, що хвороба починається тоді, коли амілоїд бета починає накопичуватися. Коли це стається, він закупорюється, формулюючи липкі залишки – амілоїдні бляшки.
Чи зробили ви цей крок, можна переконатися лише за допомогою ПЕТ-томографії, бо поки що ви не виявляєте жодних погіршень пам'яті, мовлення чи мислення. "Ми вважаємо, що для накопичення бляшок потрібно принаймні 15-20 років до переломного моменту, який запустить молекулярний каскад.Він призведе до клінічних симптомів хвороби", – каже науковиця. До переломного моменту ваші провали у пам'яті можуть бути на кшталт "Нащо я зайшов до цієї кімнати?", "Де я поклав свої ключі?". Усе це нормальні приклади забування. Бо після переломного моменту вони стають іншими. Замість того, щоб знайти ключі у кишені пальто чи столику біля дверей, ви знаходите їх у холодильнику. Коли амілоїдні бляшки накопичуються до критичної точки, наші мікроби-прибиральники стають гіперактивними, виділяючи речовини, які призводять до запалення та шкодять клітинам.
Вчені припускають, що вони можуть почати зачистку самого синапсу. Критично важливий транспортний протеїн "тау" закручується у так звані тау-клубки, які придушують нейрони зсередини.
ЯК ВИЛІКУВАТИ ХВОРОБУ АЛЬЦГЕЙМЕРА Більшість науковців вважають, що треба не допустити накопичення цих амілоїдних бляшок до переломного моменту. Скоріш за все, ліки від Альцгеймера будуть превентивним лікуванням. Нам потрібно буде приймати їх ДО переломного моменту. Амілоїдні бляшки – це як запалений сірник. У критичний момент він спричинить пожежу у лісі. Коли ліс у вогні, немає сенсу дмухати на сірник. На нього треба дмухати до того, як вогонь перекинеться на ліс.
СОН У повільному глибокому сні гліальні клітини проводять цереброспінальну рідину через мозок, чистячи відходи метаболізму, які накопичуються в синапсах. Глибокий сон – це потужний очищувач нашого мозку. Нестача сну може бути провісником Альцгеймера, вважають багато науковців.
Доведено, що накопичення амілоїд бета порушує сон, призводячи до ще більшої його присутності в мозку.
СЕРЦЕВО-СУДИННЕ ЗДОРОВ’Я
Дослідження після розтину показали, що 80% хворих на Альцгеймер мали ще й серцево-судинні хвороби. У попередженні недуги нам допоможуть корисні середземноморські стиль життя та дієта. Що робити людям, яким 65+, які недосипали роками, люблять бекон і не бігають?
Середньостатистичний мозок має понад сотню трильйонів синапсів. Ми додаємо і втрачаємо синапси постійно. Щоразу, коли ми вивчаємо щось нове, створюємо і зміцнюємо нейронні зв’язки. Вчені спостерігали за 678 католицькими монахинями (на початок дослідження усі мали 75+) впродовж 20 років. З ними регулярно проводили медичні огляди та когнітивні тести. Коли сестри помирали, мозок жертвували на дослідження. У частині мозків вчені помітили дещо неочікуване. Незважаючи на наявність бляшок, клубків та старіння мозку, які здавалися беззаперечними доказами Альцгеймера, у цих монахинь не було ознак хвороби за життя. Вчені припускають, що причина у більшому когнітивному резерві – функціональних синапсів.
Вони мають достатньо або надмір нейронних зв’язків. Тому навіть якщо вони мають хворобу на кшталт Альцгеймера, що послаблює деякі їхні синапси, у них залишається багато додаткових запасних зв’язків, і це вберігає їх від відчуття, що чогось не вистачає.
Повернутися назад |