Де на Марсі могли зберегтися сліди життя

У новому дослідженні вчені припустили, що багаті залізом осадові породи — в районі місць, де на Марсі в минулому перебували озера, — можуть містити свідчення того, що в далекі часи на Червоній планеті існувала життя

У новому дослідженні, проведеному вченими з США, передбачається, що в багатих залізом породах, які перебувають на місці колишніх марсіанських озер, можуть бути сліди життя, яке — за однією з гіпотез — могло існувати на Червоній планеті близько чотирьох мільярдів років тому. Якщо життя на Марсі коли-небудь дійсно існувало, то свідчення тому — скам’янілі рештки мікроорганізмів — слід шукати насамперед у породах, утворених ущільненим брудом або глиною, вважають дослідники. Ці камені багаті залізом і кремнеземом (діоксидом кремнію), який допомагає зберегти скам’янілості.

Ці осадові породи сформувалися протягом нойського і гесперійського періодів (два перших — з трьох — періоду геологічної історії Марса) — три-чотири мільярди років тому. В цей час, як передбачається, поверхня Марса була багата водою, завдяки якій на Червоній планеті — теоретично — могло існувати життя.

Група дослідників проаналізувала стратиграфічні, мінералогічні та геохімічні дані, зібрані в ході поточних і минулих місій, роботи, присвячені вивченню скам’янілостей на Землі, а також експериментальні роботи по вивченню розпаду і збереженню органічних речовин, щоб зрозуміти, де з найбільшою ймовірністю на Марсі могли б зберегтися сліди життя.

За словами фахівців, осадові породи на Червоній планеті збереглися краще, ніж породи, що датуються таким же часом, на Землі. Це пов’язано з відсутністю руху тектонічних плит на Марсі, яке з часом може руйнувати породи і, відповідно, скам’янілості, що містяться в них.

Результати нової роботи можуть бути корисні для майбутньої місії NASA «Марс-2020», в рамках якої через два роки на поверхню Червоної планети планується відправити новий марсохід, який замінить Curiosity. Новий ровер буде в тому числі збирати зразки порід, які потім зможуть проаналізувати на Землі.

Дослідження було опубліковане в журналі Journal of Geophysical Research, коротко про нього повідомляється в прес-релізі на сайті ScienceDaily.