КАВА ПО-РАХІВСЬКИ

          У школі вчать, що кожне слово, словосполучення, речення має своє лексичне значення. Втім, коли люди дорослішають, то з подивом дізнаються, що є слова, фрази, вислови, котрі означають зовсім інше, аніж прийнято вважати. З яскравим прикладом, що ілюструє це дивне явише ми стикаємося щодня.

У нашому славному Рахові всі, або майже всі ходять „на каву”. Людина, яка колись винайшла слово „кава” і близько не могла подумати яким багатозначним стане це слово у наші дні. Особу, котра у Рахові йде „на каву” може чекати будь-що, єдине, що їй не загрожує – залишитися тверезою.

Якщо абстрагуватися від нашої дійсності, погодьтеся, збоку це виглядає дивно. Дорослі люди абсолютно серйозно запрошують інших людей, котрі свідомо погоджуються або не погоджуються, але однаково і ті, й другі чудово розуміють, що йдеться зовсім не про каву… Втім, у меню, що замовляють відвідувачі, звичайно, може бути присутня кава, але вона аж ніяк не грає домінуючу роль, а так би мовити, додаткову, факультативну. Зазвичай, люди, що прийшли „на каву” більше облюбовують такі далекі від кави напої як горілка, коньяк, вино, лікер…

Разом з тим, заради справедливості слід зазначити, що відвідувачі часто починають таки з кави. Більше того, часто кавою і закінчують…. Десь після опівночі… А в проміжку між цими часовими орієнтирами, п’ють різні за назвою, вмістом, смаком напої, щоправда, всіх їх об’єднує відсутність кофеїну чи теїну, зате присутність спирту етилового.

Як відбувається процес зловживання під прикриттям „ходіння на каву”? Дуже просто. Людина, яка конче хоче випити, запрошує іншу людину, котра не проти випити (тим паче за чужий кошт), у кафе, бар чи іншу «забігайлівку» під благим приводом „піти на каву”. Чому „піти на 50 грам” називається „піти на каву”, а не, скажімо, „піти на чай”, ”піти на сік” залишається нерозгаданою загадкою. Очевидно, наші люди дуже сором’язливі, тому запросити „на чарку горілки” їм якось незручно, натомість покликати «випити каву» – улюблений напій закарпатців, не викликає жодних підозр.

Загальновідомо, що кава має тонізуючий ефект. На відміну від бразильської чи індійської, Рахівська кава має супертонізуючий ефект – вона „тонізує” людину зі страшною силою. Після того як люди „сходять на каву”, по ним це видно… Стають рум’яні, веселі, розкуті, балакучі, не проти заспівати, а то й затанцювати, правда, трохи заплітаються ноги… Саме тому „на каву” ходять, переважно, по кілька осіб – аби при потребі, підтримувати одне одного… Справа в тім, що любителі „сходити на каву” частенько знаходять на дні чашки не кавову гущу, а зеленого змія…

Так чи інакше, серед місцевого люду міцно закріпилося це багатогранне, багатозначне і багатообіцяюче поняття „піти на каву”. Зате іноді трапляються конфузи з приїжджими, котрі ніяк не можуть второпати, чому після запрошення „на каву”, замість неї безсоромно виблискує сріблом чарка горілки…

Зате рахівчани із задоволенням ходили, ходять і, вочевидь, ходитимуть „на каву”… І знають чому…