Чому закарпатець забив до смерті п’ятиріч­ну дівчинку, поки її мама народжувала у пологовому сина

Страшна подія трапилася в Хусті. За дивних обставин померла маленька дівчинка. Її мама в той час була в пологовому будинку, а дитина перебувала вдома з вітчимом. Чоловік розповів поліції, що дівчинка танцювала у квартирі, послизнулася на паркеті і смертельно травмувалася. Але його пояснення здавалися якось дивними.

Олена Деяк (із етичних міркувань імена всіх дійових осіб у матеріалі замінено) розлучилася з батьком Насті давно. Певний час жінка жила сама, а згодом у її життя, мов вихор, увірвалося нове кохання. Антон був досить запальним, але він вмів дивувати жінку шаленою пристрастю. Вони часто сварилися, але все одно почуття брали гору, пише газета «Наш Хуст».

Невдовзі вирішили почати жити разом. Тим більше що Олена була вагітною і чекала на їх спільного сина.

Батько радів звістці і все більше віддалявся від падчерки, особливою увагою яку не нагороджував ніколи. Проте дівчинці не вистачало чоловічої уваги, тож вона тягнулася до вітчима, незважаючи на те, що не раз від нього чула грізне: «Відчепись. Я зайнятий!» Хоча в той час Антон сидів за комп’ютером і бавився у віртуальні ігри. Ніколи чоловік не розповідав дитині казки, не купував подарунків. Утім на власне дитя чекав справді як на дар Божий.

І от нарешті в Олени почалися перейми і Антон відвіз її до лікарні, а сам залишився вдома з Настею.

Заважала працювати? Почала танцювати?

Поки дружина була в пологовому, турботливий чоловік почав наводити лад у помешканні, затіяв ремонт, щоб сина привезти у затишне і чисте житло.

Дівчинка теж дуже чекала на братика і раділа, що невдовзі він у неї буде. Настя співала і танцювала в передчутті приємної події.

Але це дуже дратувало Антона, який хотів якомога скоріше завершити всю роботу, побілити, облаштувати дитячу кімнату.

Спочатку він почав сварити дитину, а далі надавав їй ляпасів.

Що було далі – чоловік точно пояснити не зміг. Але через певний час викликав «швидку» – і Настю забрали до лікарні. Коли до нього навідалися правоохоронці, яких про трагедію повідомили лікарі, він плутався у показаннях, але стверджував одне: Настя танцювала і впала, травмувавшись під час удару об підлогу.

За словами керівника Хустської місцевої прокуратури Сергія Зовдуна, на тілі Насті справді було виявлено тяжкі тілесні ушкодження. Саме вони й стали причиною смерті.

«13 липня 2014 року хустянин, залишившись у помешканні один із дочкою своєї співмешканки, побив дівчинку. Зокрема, від ударів по голові вона втратила свідомість і її було доставлено до реанімаційного відділення Хустської районної лікарні. На жаль, через тиждень від отриманих травм маленька померла, так і не приходячи до тями», – зазначив пан Сергій.

Дуже дивним і символічним є той факт, що вітчим добивав дівчинку саме в той час, коли його дружина народжувала сина. Медики, у свою чергу, справді робили все можливе, аби врятувати життя дівчинці. Проте, на жаль, травми виявилися смертельними.

За висновками судово-медичної експертизи, проведеної після розтину тіла, смерть Насті наступила через отримані тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови, забою та набряку головного мозку, а також через закриту черепно-мозкову травму.

Коли вину Антона було доведено, він постав перед судом.

Уже тоді свою провину чоловік визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро каявся. Проте було надто пізно. Подивитись в очі Олені він також не зважувався. Знав – вона не простить його ніколи.

Під час судового засідання Антон пояснив, що збрехав поліціянтам, бо, зрозумівши що накоїв, не на жарт перелякався. Дитину він насправді побив не через те, що заважала працювати, а тому, що дівчинка дуже сумувала за матір’ю і чи не щохвилини питала, коли вона з крихітним братиком повернеться додому.

«Коли збагнув, що з Настею щось не так, бо вона знепритомніла, одразу ж побіг до сусідів і викликав «Швидку». Вбивати її я не хотів зовсім, прагнув лише провчити, виховати, аби не задавала зайвих питань. Звідки ж мені самому було знати, коли їх випишуть», – пояснював Антон.

Наслідки свого вчинку він добре розумів.

Отже, рішенням Хустського районного суду чоловіка засуджено до восьми років позбавлення волі.

Проте Олена залишилась із наскрізною раною на серці. Важко підібрати слова, аби описати стан матері, яка втратила найдорожче – свою кровинку і в той же час привела на світ дитя від вбивці. Цей біль може втамувати лише час. А Антона жінка навряд чи колись підпустить бодай оком глянути до сина. Маленький Максим – тепер єдина радість і єдина надія у її житті.

До речі…

Як заявив нещодавно Генпрокурор Юрій Луценко, в Україні жертвами домашнього насильства щорічно стають 3 млн дітей.

Почастішали й випадки домагань дорослими членами родин неповнолітніх дівчат.

Зокрема, з початку цього року зареєстровано понад 4300 кримінальних проваджень за заявами про сексуальне насильство щодо дітей. Про це повідомив заступник голови Нацполіції Костянтин Бушуєв.

За його словами, йдеться про 4700 постраждалих дітей.

«Від дітей надійшло близько 1200 заяв. І це фактично 10 відсотків від загальної кількості повідомлень про насильство щодо дітей. Тобто діти самі ініціювали дзвінок. Ця динаміка має позитивну тенденцію. Якщо минулого року це було близько 6% від загальної кількості, то цього року вже 9%. Тобто діти стали частіше звертатися», – сказав Бушуєв.

Він уточнив, що 70% потерпілих дітей від сексуального насилля чи експлуатації є жертвами тих людей, які входять до їхнього кола довіри.

«1511 дітей стали жертвами тяжких та особливо тяжких злочинів, серед них – 73 вбивства та 164 факти зґвалтувань або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом», – повідомив Бушуєв.

Крім того, в середньому близько 25 дітей щодня йдуть з дому, додав представник поліції.

Статистика, на жаль, сумна. Тому ми заздалегідь повинні думати над тим, як захисти своїх дітей від домашніх тиранів. Адже йдеться про головне – про життя і здоров’я власних дітей.