Чому закарпатці одне лікують, а інше – калічать

Сьогодні бути здоровим модно. Але як бути тим, хто вже має цілий букет хронічних недуг.

Часто такі люди відчувають себе обмеженими. Тим більше, що з екранів телевізорів постійно усміхаються молоді і щасливі обличчя… Щоправда над змістом роликів задумуються далеко не всі, тим більше не аналізують те, що пропонують їм купити псевдоздоров’я.

Хворійте на здоров’я

Аліна з десяти років має бронхіальну астму. Зараз дівчині 25. Вона щодня вживає медикаменти на 200 гривень, але недуга все більш ускладнюється.

«Великі навантаження на організм давати не можу. Інколи важко дійти до автобусної зупинки, щоб дібратися до роботи. Більшість зарплати йде на ліки, – розповідає вона. – Хотіла разом з подругами походити до тренажерного залу, адже набрала зайвої ваги. Але в фітнес-центрі абонемент на місяць коштує від 400 до 700 гривень. Щоправда, такі заняття дають ряд безкоштовних привілеїв, скажімо, тридцятихвилинний масаж, одне-два безкоштовні тренування. Далі вирішила купити тренажер. Але коштує він для мене багато».

Саме такі висновки робить більшість тих, хто думає про те, щоб побороти целюліт та покращити зовнішність.

Справді, краса та здоров’я, на думку багатьох краян, задоволення не з дешевих! Тому виникає логічне питання, хто ж насправді вбиває бажання закарпатців займатися фізичною культурою? Тим більше, що спорт – це не лише хороше самопочуття, але й висока продуктивність праці. Адже коли людині погано, хіба реалізує вона власний потенціал на роботі на повну потужність. І це повинні розуміти ті, хто диктує цінову політику на спортивний інвентар. Але, на жаль, нині куди активніше рекламуються ліки, ніж спорт. Рекламні ролики вставляються і в фільми, і в новини, і в різні розважальні, навіть дитячі передачі. З телеекранів тільки те й лунає: «прийміть чудодійну таблетку і ви схуднете, вас не тривожитиме печінка, не болітиме голова, зникнуть симптоми усіх на світі недуг».

Складається враження, що людей вчать не бути здоровими, а хворіти. Невже виробники спортивного реманенту стали власниками фармацевтичних компаній?

Проте існує й інший бік медалі.

У кого дійсно є бажання зайнятися спортом і хто не шукає собі відмовок, зробити ще можна або з мінімальними витратами, або взагалі задарма.

Хіба потрібні гроші для того, щоб качати прес, присідати чи віджиматися. Для бігу необхідна лише пара кросівок, яка знайдеться в кожної людини. Турніки на багатьох спортивних майданчиках, у школах, навіть біля багатоповерхівок. Замість дорогих гантель можна підіймати будь-які важкі предмети, скажімо, книги, камені, знайдені біля річки, наповнені водою пластикові пляшки чи будь-що, що знайдеться в господарстві…

Тому в даному випадку альтернативу знайти завжди можна. Тай навіть закупивши професійний інвентар, на подібні речі найближчим часом витрачатися не доведеться. Головне – мати бажання і прагнути бути здоровим.

Ліки – це вбивча розкіш

Але повернемося до лікарських препаратів.

За даними дослідження, проведеного в рамках проекту USAID «(Без)коштовна медицина», кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів.

Головною проблемою, як зазначили 94% респондентів є дороговизна препаратів. При цьому 48% опитаних поскаржилися на підробки і неякісні ліки. А відсоток тих, хто вдається до самолікування, склав майже 70%.

Більше того, в USAID заявили, що нашим краянам для того, аби почати медикаментозне лікування, часто доводиться вдаватися до різних стратегій: відкладати візити до медиків, проходити неповний курс, позичати кошти, продавати майно.

Звісно, це нонсенс! Такого немає ніде у світі!

«Щоб бути здоровою, треба мати великі гроші. А коштів у мене вистачає лише на їжу та на оплату комунальних послуг. Маю хворі судини, та одна упаковка більш-менш дієвого препарату «Вазапростан» коштує 3773 гривні. Це ж – дві мої пенсії!, – каже 72-річна Катерина Дан. – Крім того, в домашній аптечці завжди має бути «Но-шпа», що вартує від 48 гривень, «Корвалдин» – від 16 гривень, «Церукал» – від 198 гривень та ряд інших медикаментів, що в загальному обходиться у 500-600 гривень».

Але, з іншого боку, ліки – хіба здоров’я. Вони знімають симптоми однієї недуги і калічать інші органи, не усуваючи джерело виникнення захворювання.

В Україні, і нині це ні для кого не є секретом, діє ціла фармакологічна мафія.

Наприклад, нині Уряд широко пропагує здешевлення ліків, якого насправді немає. Скажімо, один із препаратів для запобігання інсульту коштував 690 грн. Відповідно до вимог щодо референтних цін вартість мала б теоретично впасти до 56 грн. Утім він досі продається за старою ціною. Аптекарі кажуть, що препарат міг би коштувати 450-500 грн. Тим часом журналісти знайшли подібні ліки у Польщі за 134 грн. І це при тому, що зарплати та пенсії поляків набагато вищі за наші. До того ж, до програми «Дешеві ліки» не включено дорогих вітчизняних та закордонних препаратів.

Як заявила днями сама в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун: «У більшості країн Європи люди не купують ліки, бо їх вартість покриває страховка. В Україні 90 відсотків ліків пацієнти купують самі».

Звісно, аби бути здоровим, важлива не лише генетика, потрібна ще й постійна праця над собою: заняття спортом хоча б на елементарному рівні, відпочинок, а найголовніше – збалансоване і здорове харчування.

Але ж закарпатці традиційно люблять їсти м’ясні страви, національна кухня переповнена наїдками зі свинини, господині готують багато борошняного, молочного, жирного і смаженого. Здавалася б, вирощені в домашніх умовах тварини мають давати екологічно чисте молоко та м’ясо. Однак чому тоді за рівнем ракових захворювань наша область лідирує в Україні, опереджаючи навіть такі індустріально розвинені регіони як Донеччина та Луганщина? Хоча ж у них немає Карпат і довкілля забруднене хімічними речовинами…

А ще підриває нашим землякам здоров’я маринування і консервування. У нас усе відправляють у банки – не лише овочі і фрукти, але й зарізані курку, теля, кабана, зловлену рибу. Ну і традиційні 50 грам для апетиту, що нерідко переростають у справжні п’янки теж не служать зміцненню здоров’я.

Тому й не дивно, що закарпатці так часто страждають від розладів органів травлення.

Тож що робити для того, аби почуватися добре, мати гарну зовнішність, достатньо сил та енергії? Передусім варто замислитись над щоденним раціоном. Хіба потрібні ліки здоровим?

До того ж фармакологічні засоби є хімічними препаратами, які досі достатньо не досліджено. На них, звісно, є інструкція від виробника, проте в ній містяться вказівки для того, аби препарати продати.

Безумовно, в екстрених випадках медикаменти потрібні, але краще обходитися без них, принаймні, коли можна.

zakarpatpost.net