Головна > Новини / Рахівщина / Суспільство / Закарпаття / Суспільство / Україна / Світ > Історії українських заробітчан

Історії українських заробітчан


22-05-2018, 16:23. Розмістив: redaktor
Проблема заробітчанства одна з головних на Закарпатті. Унікальне розташування нашого краю зумовило тимчасовий або постійний виїзд тисячі наших земяків за кордон. Здавалося б нічого страшного в цьому немає, адже люди заробляють, бачать світ. Але насправді ситуація набагато гірша: розкол сімей; діти, які ростуть без батьків; жахливі умови праці, проживання; психологічні та фізичні травми; масова міграція молоді тощо.



Втім, що робити людям, коли держава не здатна забезпечити їм гідну зарплатню? Адже жити і працювати в чужій країні змушують несприятливі умови у своїй.

Ось декілька історій, що змальовують картину заробітчанства.

Історія з вбиральні

Заходжу я якось у туалет у торговому центрі, де працювала, а там жінка й дівчина розмовляють. Це було абсолютно нормально, оскільки вбиральня – це єдине місце на роботі, де ти можеш побути на самоті. Тому що зазвичай ти під прицілом камер та очільників свого відділу. А там можна було недовго й по телефону порозмовляти, і в інтернеті посидіти та між собою поспілкуватися. Найчастіше, люди навіть не припиняли говорити, коли входив хтось сторонній.


-Він зайшов до нас, а ми на землі їмо. Я йому кажу: «Сідай, Петя. Ми якраз вечеряємо». А він на мене такими здивованими очима дивиться. «Ви тут їсте?», - питає.

-А в нас у квартирі живуть якісь бомжі чи то не бомжі, але схожі і якісь китайці. Курять собі прямо на коридорі. Поки я йду із душа, я вже вся тхну тим куривом. То, напевно, якийсь гуртожиток. Ми йому вже наскандалили. А він каже, що не знав, у яких ми умовах живемо і щоби ми почекали до кінця тижня. Він знайде щось інше.

Смирення

Познайомилася я із жінкою, яка вже чотирнадцять років проживає в Празі і працює прибиральницею. Потрібно зазначити, що вона дуже добре знає свою справу. Загалом, у день у неї три різні роботи по чотири години.

Я питаю: «Ваші діти теж тут?»

-Ні. Я не хочу, щоби мої діти тут працювали. Вони в Україні, мають свої сім’ї. Розумієш, це як болото, воно затягує. Спочатку весілля, потім дітей вчити. Де в Україні заробиш на навчання дітям? Мої діти живуть там. А я тут, мені вже однаково.

Це тільки крапля в океані історій українського заробітчанства. Адже сьогодні спостерігаємо, що за кордон починають їздити навіть із Центральної та Східної України. Завдяки посередникам, усе легше отримати документи та покинути Україну. Втім, добре це чи погано – сказати важко. Наразі в Чеській Республіці працює 70 тис. українців. Згодом ця цифра лише зростатиме, оскільки Чехія знову спрощує та прискорює працевлаштування для українців. Тому що наша нація вже давно зарекомендувала себе, як надійних та працьовитих людей.

Олександра БУДЛЯНСЬКА
RAKHIV NEWS

Повернутися назад