Історії українських заробітчан

Проблема заробітчанства одна з головних на Закарпатті. Унікальне розташування нашого краю зумовило тимчасовий або постійний виїзд тисячі наших земяків за кордон. Здавалося б нічого страшного в цьому немає, адже люди заробляють, бачать світ. Але насправді ситуація набагато гірша: розкол сімей; діти, які ростуть без батьків; жахливі умови праці, проживання; психологічні та фізичні травми; масова міграція молоді тощо. Втім, що робити людям, коли держава не здатна забезпечити їм гідну зарплатню? Адже жити і працювати в чужій країні змушують несприятливі умови у своїй. Ось декілька історій, що змальовують картину заробітчанства.
Познайомилася я із жінкою, яка вже чотирнадцять років проживає в Празі і працює прибиральницею. Потрібно зазначити, що вона дуже добре знає свою справу. Загалом, у день у неї три різні роботи по чотири години.Я питаю: «Ваші діти теж тут?»Це тільки крапля в океані історій українського заробітчанства. Адже сьогодні спостерігаємо, що за кордон починають їздити навіть із Центральної та Східної України. Завдяки посередникам, усе легше отримати документи та покинути Україну. Втім, добре це чи погано – сказати важко. Наразі в Чеській Республіці працює 70 тис. українців. Згодом ця цифра лише зростатиме, оскільки Чехія знову спрощує та прискорює працевлаштування для українців. Тому що наша нація вже давно зарекомендувала себе, як надійних та працьовитих людей.