Рахів на кадастрових мапах 1863 року
- 14-02-2018, 13:30
- Рахівщина / Суспільство
- 0
- 1 306
Кадастрові мапи відкривають великі можливості для досліджень у різних напрямках
Лівобережжя Рахова (Akna Rachovo) добре зафіксоване на кадастрових картах часів Австрійської імперії станом на 1863 рік. Карти правобережжя відсутні й імовірно є втраченими. На картах зафіксовані будівлі того часу, власники будівель і земель, орні землі, сади, сінокоси, пасовища, ріки, потоки, урочища, церква, кладовища. Записи виконані на латиниці і досить добре читаються. Написи урочищ продубльовані на кирилиці.
Цікаво, що в 1863-1864 роки матеріали таких же картографічних робіт на Тячівщині по селах в долині р.Тересва виконані в основному на кирилиці. Різниця між ними в тому, що там приведені прізвища, ім’я та по батькові, а тут лише прізвище і ім’я власника. При цьому одні й ті ж прізвища власників та їхні імена в різних місцях часто зафіксовані у різних формах.
Akna Rachovo того часу включало в себе лівобережну територію між руслом річки Тиса та водорозділом від ур.Тарниця на межі з Берлебашом (Костилівкою) до земель за р. Біла Тиса в ур. Межиріки до межі з Богданом і Квасами. При цьому двори на схилах в межиріччі Чорної та Білої Тиси на картах спочатку були зафіксовані за Богданом, але потім віднесені до Рахова. Власники дворів часто мали землі ще і за межами вказаних адміністративних границь.
Все лівобережжя Рахова того часу можна розділити на дві частини: верхню та нижню т.н. перію та розміщеними нижче урочищами, які розділені потоком. На правому березі потоку була зведена церква Воздвиження Хреста. Саме від цього потоку починається відлік номерів дворів вниз по течії р.Тиси. На картах також відмічені два кладовища того часу.
Між 48 та 50 номером тоді був великий двір з будинком номер та власник якого не вказаний. Це мабуть була фара, бо будівля під №49 та великі масиви земель зафіксовані в прибережжі р.Тиси вище ур. Ціпсері поза двохсотими номерами і позначені словом popowstwo.
При цьому всюди є зафіксовані старі номери дворів та вклинені нові – з великими числами (300-400). Біля багатьох номерів є додатково букви – а, в, с. Це значить, що власник основного номеру двору з буквою «а» ще мав додатково будівлі – жилярки і землі по окраїнах з позначками «в», «с».
На картах виявлено найбільший новий номер двору 435 в районі старого номера 22. Це свідчить, що лівобережжя Рахова цього часу налічувало понад чотири сотні дворів. Для порівняння, великі села того часу налічували: Бичків (без Затисянського) – 407 дворів, Верхнє Водяне – 378 двори, Косівська Поляна – 296 дворів, Кобилецька Поляна – 220 дворів, Дубове – 359 дворів, Терново – 308 двори, Ганичі – 228 двори. Однак на карті не знайдено чимало номерів (або пропущені, або автор не виявив).
Виділяються окремі суцільні зони заселення. Так добре читається центральна суцільна зона заселення на березі р.Тиси, де зафіксовані державні будівлі та жилі будинки в ур. Левада-Царина. Тут зафіксовано шість державних будівель – №59-64, та багато дворів, власники яких не зафіксовані. А у відгалуженні вздовж потоку, вже починаючи з №74 і до №184, більшість власників дворів зафіксовані. Центр цього масиву з великою площею був незаселений.
Не знайдено в цій частині сім номерів: 79, 86, 93, 111, 170, 172, 173. Всього тут встановлено 126 будівель з старими номерами та 16 з новими. Тобто, в цій зоні автор нарахував 142 будівлі. Серед цих дворів виділяється двір під №87, власником якого був Підмалівський Степан. В нього зафіксовано понад десять будівель та багато площ рівнинних орних земель. Більше такого землевласника не виявлено в жодній із зон заселення.
В частині лівобережного Рахова від потоку вниз по течії р.Тиси в зоні т.н. Нижньої перії до попереднього суцільного масиву примикають 51 двори з старою нумерацією (1-51) та сім нових номерів. Всього тут на 1863 рік було 58 дворів.
Ці два основні масиви, розділені потоком, верхній та нижній, разом налічували біля 200 будівель. Далі окремими масивами виступають невеликі зони заселення вниз та вверх по течії р.Тиси.
В ур. Лази тоді були розміщені номери 264-301. Але три номери не виявлені: 271, 274, 285. Тому всього тут було 35 старих номерів. В Лазах тоді було також п’ять нових дворів: 340, 431, 343, 367, 430. Разом на 1863 рік тут зафіксовано 40 дворів.
В ур. Вільховатий були номери 302-323 (22 старих двори) та три нові, що становить 25 дворів.
В ур. Тарниця на той час були лише чотири двори вперемішку з дворами жителів з села Берлебаш – 324, 325, 327, 328.
Вверх від центральної зони по лівобережжю р.Тиса окремо були розташовані землі та двори в ур. Ціпсаре. Це номери – 195-215, всього 21 двір. Прізвища власників дворів тут специфічні, більшість не місцеві: Orentsak Miklos, Bodnarzuk Ivan, Andronsky Iwan, Andrensky Olexa, Szedlak Petro, Szedlak Janos, Herman Janos, Foltynski Andras, Foltynski Antal, Meszerszuk Mihaly, Meczazcek Tozv…, Mezsawzcek Paulo, Baron Janos, Honisch Ferencz, Brirdig Ignac, Fobticka Janos, Broudis Pavel,Faluisky G…, Klimko Konstantin, Minich Jonas, Novak Jonas.
Нових додаткових номерів в ур. Ціпсарі тоді не було.
В ур. Ростоки та ур. Межиріках за р. Біла Тиса двори дуже розкидані та з перемішаною нумерацією. Вони починаються з №229-245 на лівому березі Білої Тиси, включають №246-261, 385-291 на правому березі та ще додаткові.
Ще можна окремо відмітити рідко заселене ур. Вільшовати-Ядеринька, де більшість номерів нових.
Важливо підкреслити, що власники жилярок і земель по окраїнах в основному відносяться до давніх родинних династій Рахова. Але на цей час домінуючі родини збереглися в основному лише по окраїнах. Це – Брани та Штефуряки у верху потоку, Томенюк та Годенко в ур. Лази, Друляк та Романюк в ур. Вільховатий, Боднарук в ур. Нижня перія, Харбака в ур. Стебйора. Розкидані по різних зонах розселення великі родини Сас, Годван, Ворохтюк, Попович.
За підрахунками автора найбільші родини на 1863 рік в Akna Rachovo складали: Брана – 13 дворів, Штефуряк – 11, Сас – 9, Ворохтюк – 6, Годван – 6, Друляк – 6, Боднарук – 5, Попович – 5, Томенюк – 5 дворів. По 4 двори – Годенко, Данюк, Колачук, Костюк, Романюк, Федак.
Приведені підрахунки не є абсолютно точними, бо можливі помилки із-за великого об’єму матеріалу дослідження та безсистемними розміщеннями нових номерів.
Для прикладу прізвища власників дворів в ур. Нижня перія на латині виглядають так: Kovacs Lesz, Miszinsky Katarina, Jurak Juro, Hanusinets Sando, Bodnaruk Mihal, Dykun Matij, Goran Ilko, Bodnaruk Stefan, Spivak Karl, Kovacs Ilko, Fedorczan Wasyl, Dekun Olena, Bojczuk Lesz, Szauka Michajlo, Luceka Johan, Sorits Roman, Ponczir Iwan, Michailuk…, Gru… Petro, Kostuk Nikolaj, Kostiuk Meketa, Danyk Petro, Marondak Dmytro, Soricz Maria, Worochtiuk Dmytro, Re… Michajlo, Kostiuk Iwan, Danyk Iwan, Koszuk Petro, Michaluk Petro, Polyensky Juro, Paulyek Iwan, Meczak Iwan, Szasz Wasyl, Bendik Iwan, Danuk Hafia, Popowicz Iwan, Bodnaruk Juro, Stefurek Juro, Szauka Michailo, Jahnyets Iwan. Polyensky Wasyl, Netsuk Iwan, Worochczuk Iwan mladsi, Bodnaruk Petro, Gyabluk Wasyl, Nebella Iwan, Jurak Maxym, Adametz Iohan, Greyczuk Iwan, Sepeluk Nikolaj і т.д.
На картах зафіксовано майже сотня назв урочищ у двох алфавітах – на латині і кирилиці. Крім загальнопоширених зустрічаються специфічні назви: Baldin – Бальдин, Belkul – Белькуль, Belejeska – Белеєска, Berendej – Берендей, Klefa – Клефа, Levady – Левади, Meresczora – Мерещора, Steregoja – Стерегоя, Tescora – Тещора, Csipcseri – Ціпсері, Fises – Фішеш, Fujsul – Фуссуль, Jaderinka – Ядеринька, Jalivse – Ялівше і т.п.
Кадастрові карти відкривають великі можливості для досліджень у різних напрямках.
Микола ТКАЧ
Цікаво, що в 1863-1864 роки матеріали таких же картографічних робіт на Тячівщині по селах в долині р.Тересва виконані в основному на кирилиці. Різниця між ними в тому, що там приведені прізвища, ім’я та по батькові, а тут лише прізвище і ім’я власника. При цьому одні й ті ж прізвища власників та їхні імена в різних місцях часто зафіксовані у різних формах.
Akna Rachovo того часу включало в себе лівобережну територію між руслом річки Тиса та водорозділом від ур.Тарниця на межі з Берлебашом (Костилівкою) до земель за р. Біла Тиса в ур. Межиріки до межі з Богданом і Квасами. При цьому двори на схилах в межиріччі Чорної та Білої Тиси на картах спочатку були зафіксовані за Богданом, але потім віднесені до Рахова. Власники дворів часто мали землі ще і за межами вказаних адміністративних границь.
Все лівобережжя Рахова того часу можна розділити на дві частини: верхню та нижню т.н. перію та розміщеними нижче урочищами, які розділені потоком. На правому березі потоку була зведена церква Воздвиження Хреста. Саме від цього потоку починається відлік номерів дворів вниз по течії р.Тиси. На картах також відмічені два кладовища того часу.
Між 48 та 50 номером тоді був великий двір з будинком номер та власник якого не вказаний. Це мабуть була фара, бо будівля під №49 та великі масиви земель зафіксовані в прибережжі р.Тиси вище ур. Ціпсері поза двохсотими номерами і позначені словом popowstwo.
При цьому всюди є зафіксовані старі номери дворів та вклинені нові – з великими числами (300-400). Біля багатьох номерів є додатково букви – а, в, с. Це значить, що власник основного номеру двору з буквою «а» ще мав додатково будівлі – жилярки і землі по окраїнах з позначками «в», «с».
На картах виявлено найбільший новий номер двору 435 в районі старого номера 22. Це свідчить, що лівобережжя Рахова цього часу налічувало понад чотири сотні дворів. Для порівняння, великі села того часу налічували: Бичків (без Затисянського) – 407 дворів, Верхнє Водяне – 378 двори, Косівська Поляна – 296 дворів, Кобилецька Поляна – 220 дворів, Дубове – 359 дворів, Терново – 308 двори, Ганичі – 228 двори. Однак на карті не знайдено чимало номерів (або пропущені, або автор не виявив).
Виділяються окремі суцільні зони заселення. Так добре читається центральна суцільна зона заселення на березі р.Тиси, де зафіксовані державні будівлі та жилі будинки в ур. Левада-Царина. Тут зафіксовано шість державних будівель – №59-64, та багато дворів, власники яких не зафіксовані. А у відгалуженні вздовж потоку, вже починаючи з №74 і до №184, більшість власників дворів зафіксовані. Центр цього масиву з великою площею був незаселений.
Не знайдено в цій частині сім номерів: 79, 86, 93, 111, 170, 172, 173. Всього тут встановлено 126 будівель з старими номерами та 16 з новими. Тобто, в цій зоні автор нарахував 142 будівлі. Серед цих дворів виділяється двір під №87, власником якого був Підмалівський Степан. В нього зафіксовано понад десять будівель та багато площ рівнинних орних земель. Більше такого землевласника не виявлено в жодній із зон заселення.
В частині лівобережного Рахова від потоку вниз по течії р.Тиси в зоні т.н. Нижньої перії до попереднього суцільного масиву примикають 51 двори з старою нумерацією (1-51) та сім нових номерів. Всього тут на 1863 рік було 58 дворів.
Ці два основні масиви, розділені потоком, верхній та нижній, разом налічували біля 200 будівель. Далі окремими масивами виступають невеликі зони заселення вниз та вверх по течії р.Тиси.
В ур. Лази тоді були розміщені номери 264-301. Але три номери не виявлені: 271, 274, 285. Тому всього тут було 35 старих номерів. В Лазах тоді було також п’ять нових дворів: 340, 431, 343, 367, 430. Разом на 1863 рік тут зафіксовано 40 дворів.
В ур. Вільховатий були номери 302-323 (22 старих двори) та три нові, що становить 25 дворів.
В ур. Тарниця на той час були лише чотири двори вперемішку з дворами жителів з села Берлебаш – 324, 325, 327, 328.
Вверх від центральної зони по лівобережжю р.Тиса окремо були розташовані землі та двори в ур. Ціпсаре. Це номери – 195-215, всього 21 двір. Прізвища власників дворів тут специфічні, більшість не місцеві: Orentsak Miklos, Bodnarzuk Ivan, Andronsky Iwan, Andrensky Olexa, Szedlak Petro, Szedlak Janos, Herman Janos, Foltynski Andras, Foltynski Antal, Meszerszuk Mihaly, Meczazcek Tozv…, Mezsawzcek Paulo, Baron Janos, Honisch Ferencz, Brirdig Ignac, Fobticka Janos, Broudis Pavel,Faluisky G…, Klimko Konstantin, Minich Jonas, Novak Jonas.
Нових додаткових номерів в ур. Ціпсарі тоді не було.
В ур. Ростоки та ур. Межиріках за р. Біла Тиса двори дуже розкидані та з перемішаною нумерацією. Вони починаються з №229-245 на лівому березі Білої Тиси, включають №246-261, 385-291 на правому березі та ще додаткові.
Ще можна окремо відмітити рідко заселене ур. Вільшовати-Ядеринька, де більшість номерів нових.
Важливо підкреслити, що власники жилярок і земель по окраїнах в основному відносяться до давніх родинних династій Рахова. Але на цей час домінуючі родини збереглися в основному лише по окраїнах. Це – Брани та Штефуряки у верху потоку, Томенюк та Годенко в ур. Лази, Друляк та Романюк в ур. Вільховатий, Боднарук в ур. Нижня перія, Харбака в ур. Стебйора. Розкидані по різних зонах розселення великі родини Сас, Годван, Ворохтюк, Попович.
За підрахунками автора найбільші родини на 1863 рік в Akna Rachovo складали: Брана – 13 дворів, Штефуряк – 11, Сас – 9, Ворохтюк – 6, Годван – 6, Друляк – 6, Боднарук – 5, Попович – 5, Томенюк – 5 дворів. По 4 двори – Годенко, Данюк, Колачук, Костюк, Романюк, Федак.
Приведені підрахунки не є абсолютно точними, бо можливі помилки із-за великого об’єму матеріалу дослідження та безсистемними розміщеннями нових номерів.
Для прикладу прізвища власників дворів в ур. Нижня перія на латині виглядають так: Kovacs Lesz, Miszinsky Katarina, Jurak Juro, Hanusinets Sando, Bodnaruk Mihal, Dykun Matij, Goran Ilko, Bodnaruk Stefan, Spivak Karl, Kovacs Ilko, Fedorczan Wasyl, Dekun Olena, Bojczuk Lesz, Szauka Michajlo, Luceka Johan, Sorits Roman, Ponczir Iwan, Michailuk…, Gru… Petro, Kostuk Nikolaj, Kostiuk Meketa, Danyk Petro, Marondak Dmytro, Soricz Maria, Worochtiuk Dmytro, Re… Michajlo, Kostiuk Iwan, Danyk Iwan, Koszuk Petro, Michaluk Petro, Polyensky Juro, Paulyek Iwan, Meczak Iwan, Szasz Wasyl, Bendik Iwan, Danuk Hafia, Popowicz Iwan, Bodnaruk Juro, Stefurek Juro, Szauka Michailo, Jahnyets Iwan. Polyensky Wasyl, Netsuk Iwan, Worochczuk Iwan mladsi, Bodnaruk Petro, Gyabluk Wasyl, Nebella Iwan, Jurak Maxym, Adametz Iohan, Greyczuk Iwan, Sepeluk Nikolaj і т.д.
На картах зафіксовано майже сотня назв урочищ у двох алфавітах – на латині і кирилиці. Крім загальнопоширених зустрічаються специфічні назви: Baldin – Бальдин, Belkul – Белькуль, Belejeska – Белеєска, Berendej – Берендей, Klefa – Клефа, Levady – Левади, Meresczora – Мерещора, Steregoja – Стерегоя, Tescora – Тещора, Csipcseri – Ціпсері, Fises – Фішеш, Fujsul – Фуссуль, Jaderinka – Ядеринька, Jalivse – Ялівше і т.п.
Кадастрові карти відкривають великі можливості для досліджень у різних напрямках.
Микола ТКАЧ
