Через спиртне на Рахівщині трапилася трагедія

Алкоголь не лише руйнує стосунки між людьми, але й часом відбирає життя. У стані сп’яніння деколи навіть спокійні за характером люди стають агресивними і здатними на непередбачувані вчинки. І найгірше, коли силу починають демонструвати чоловіки. Хоча виправдати жінок, які товаришують із «зеленим змієм», також важко. Подібна трагедія через спиртне трапилася на Рахівщині.

Була майже 17 година. Вечоріло. Микола традиційно повернувся додому напідпитку. Хотів повечеряти і лягти спати. Проте його громадянська дружина нічого не приготувала. Більше того, вона також була п’яною.

Зі Світланою у чоловіка була спільна 12-річна дочка. Дівчинка була залишена сам на сам зі своїми турботами. Нею батьки не надто переймалися. Їх не хвилювало, чи вона вчиться, чи сита, чим займається. Більше їх непокоїли власні амбіції та алкоголь. Крім того, жінка не вказала у документах співмешканця батьком дитини, тож доля доньки Миколі була фактично байдужою. Він навіть не був впевненим, що вона є його рідною дитиною.

Світлана не раз пиячила з чужими чоловіками і допивалась до напівнепритомності. Миколу це дратувало, він часто зчиняв скандали, хоча сам кращим не був. Він ревнував Світлану до своїх друзів і міг навіть руку на неї здійняти. Утім фізичні знущання вона терпіла, не пішла від чоловіка-тирана, не спробувала розпочати інше життя.

Того фатального вечора також усе було за звичним сценарієм. Докори, погрози, звинувачення. Микола несамовито кричав на дружину, мовляв, вона його зраджує, зловживає алкоголем. Світлана ж стверджувала, що пити почала через нього, через те, що живе у злиднях, що має такого непутнього чоловіка і що саме він є причиною того, що вона вкотре хильнула зайвого.

Микола справді ніде не працював, тож родина жила дуже бідно. Час від часу він їздив на заробітки до Росії, але все зароблене пропивав і зовсім не рахувався з тим, що його рідні люди голодують. Світлана також ніде не працювала, займалася виключно домашнім господарством, хоча частіше насправді зовсім нічим не займалася.

Цього разу Микола саме нещодавно повернувся з Росії. Заробив там близько 80 тисяч рублів. Гроші тримав вдома. Але коли їх перерахував, певної суми не виявив. Це ще більше розлютило чоловіка, він кинувся на Світлану з кулаками, адже вона вже кілька днів постіль пиячила зі своїми приятелями і логічно, що взяти гроші могла тільки вона.

Чоловік кілька разів вдарив жінку в обличчя, від чого та впала на ліжко, а коли підвелася, він штовхнув її рукою в передпліччя, після чого вона знову впала.

Під час судового засідання Микола сказав, що більше співмешканку не бив, що вона впала на ящик для дров і сама травмувалася. Більше того, запевнив, що сам допоміг їй піднятися і відніс на ліжко.

Однак повірити в це неможливо. Бо у стані збудження чоловік мав довго і наполегливо гамселити жінку до такого стану, що ударів вона не витримала й померла.

Утім Микола казав, що невдовзі помітив, що Світлана погано почувається, тож покликав дочку та викликав лікарів.

Невже він дійсно забув через надмір вжитого алкоголю, що ж там відбувалося насправді? Або задля того, щоб вигородити себе, вирішив свідомо ввести в оману всіх довкола?

У висновку судово-медичної експертизи написано, що смерть у Світлани була насильницькою. Нещасна отримала «тілесні ушкодження у вигляді поздовжньої форми косо-поперечно розміщеного розриву селезінки по задній поверхні, крововиливу в ліву навколониркову жирову клітковину та синця по задній поверхні нижньої частини лівої половини грудної клітки, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, і могли бути спричинені одномоментно, тупим твердив предметом, яким могло бути ребро дерев’яного ящика при падінні і ударянні задньою поверхнею тулуба, що потягло за собою смерть потерпілої, а також двох обмеженої форми синців на правій поверхні передньої черевної стінки, садна чола, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що не спричинили короткочасного розладу здоров’я».

Крім того, як повідомили медики, у Світлани розвинулася масивна крововтрата через розрив селезінки, що призвело до шокового стану, від чого вона й померла о 01.30 год в Рахівській районній лікарні.

За словами матері покійної, її дочка справді зловживала алкоголем і мала цироз печінки. Того вечора зять зателефонував їй і повідомив, що Світлані погано. Жінка приїхала до неї і саме вона викликала «швидку», зрозумівши, що зволікати не можна.

Донька Світлани, яка була свідком трагедії, зізналася, що бачила, як батько бив матір руками по голові і по животу, коли ж вона сиділа на ліжку, а потім намагалася встати, він, штовхнув її й вона впала на підлогу, зачепивши дерев’яний ящик. Але на цьому розправа з жінкою не закінчилась. Микола й далі лупцював її, наносячи удари руками й ногами у задню частину тулуба і по нирках. На ліжко ніхто нещасну не ніс. Вона самотужки встала з підлоги, тримаючись за поперек, і пішла прилягти.

Тобто слова дівчинки та тещі Миколи зовсім не збігалися з його показаннями.

Хоч вину чоловік визнав, але до Світланиної матері на суді висунув претензії, мовляв, вона забрала всі хатні речі, гроші та худобу, відмовляючись повернути їх добровільно, хоча майно за роки спільного життя вони нажили разом з дружиною, а подальша доля його доньки при цьому не хвилювала Миколу зовсім.

Суд врахував щодо нього пом’якшувальні обставини у зв’язку з тим, що у нього на вихованні залишається неповнолітня дитина, яка до того ж є ще й інвалідом дитинства, а також що за місцем проживання вбивця характеризується позитивно. Врахували судді й те, що Світлана також зловживала алкоголем.

Тож Миколу хоч фактично і визнали винним, але засудили всього до чотирьох років не позбавлення, а обмеження волі.