Партія «Відродження»: Чому Україні потрібен закон про загальнообов’язкове медичне страхування

Уже від квітня цього року українці почнуть підписувати договори з сімейними лікарями. А до 2020-го медицина в нашій країні офіційно стане платною – це головна новація медреформи, яка набула чинності з 1 січня. За всі послуги системи охорони здоров’я – від аналізів до операцій – потрібно буде платити. Частину цих витрат компенсують із держбюджету, проте за все інше громадянам доведеться викладати з власної кишені. Але це – не єдиний негативний момент медреформи. Обіцяних МОЗ високих зарплат для медиків як не було, так і немає, і навряд чи вони будуть. Тому вже сьогодні в Україні масово звільняються лікарі. І якщо не втрутитися у ситуацію на державному рівні, працювати в «реформованій» системі охорони здоров’я України буде просто нікому.
Перші «дзвіночки» медреформи
Новий 2018 рік приніс Нікополю Дніпропетровської області не найприємніші звістки. З міської лікарні №1 звільнилися майже всі хірурги і анестезіологи. Дефіцит кадрів існує також у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Усіх лікарів, які написали заяви на звільнення, не вдовольняє одне – рівень зарплат.
Ситуація у Нікопольській міській лікарні №1 – одна з небагатьох, що потрапила в об’єктив ЗМІ й поле зору громадськості. Однак сьогодні звільнення медперсоналу стає масовим явищем в Україні. Звільняються переважно молоді лікарі, виїжджають до країн близького зарубіжжя, і часто – не для роботи в системі охорони здоров’я, а просто «на заробітки».
За даними голови Всеукраїнського союзу парамедиків Ярослава Вуса, станом на 1 січня 2018 року лікар швидкої допомоги в Києві отримує трохи більше як 3000 грн у місяць. Лікареві без категорії на «швидкій» встановлена щомісячна зарплатня у розмірі 2307 грн, лікар 2-ї категорії отримує 3471 грн, 1-ї категорії – 3735 грн у місяць, а вищої категорії – 4000 грн рівно.
«Це показує, що широко розрекламована реформа МОЗ зайшла в глухий кут. Партія «Відродження» не голосувала за медреформу уряду, оскільки ми вважаємо, що від самого початку, ще на етапі її розробки, було припущено системну помилку – це нав’язування платної системи охорони здоров’я. Без належної оцінки того, як і чи може взагалі ця система працювати в Україні. Ми вважаємо, що нам не варто сліпо копіювати чужі моделі. У питанні медичної реформи, як і будь-якої іншої, нашій країні потрібно знайти власний шлях, – каже перший заступник голови партії «Відродження» Володимир Пилипенко. – Ми мусимо чітко визначити: чого ми хочемо досягти в результаті проведення медреформи? На нашу думку, такими цілями для України повинні бути доступність медичних послуг для населення і високий рівень зарплат лікарів. Саме тому наш власний шлях у медицині має полягати в запровадженні загального медичного страхування. А цього в медреформі уряду немає».
Пропозиції партії «Відродження»
Цього року змін у питанні виділення коштів на систему охорони здоров’я не передбачається. В ухваленому Бюджеті-2018 медицина знову профінансована на рівні 3,5% ВВП. А це означає, що «відсутні» кошти, як і раніше, будуть компенсувати за рахунок населення.
«Цих грошей для фінансування медицини як не вистачало, так і не вистачатиме. Ми знаємо, що в тіньовому обігу – ще один бюджет на медицину. Чому держава не хоче законно залучати ці кошти? Наша позиція є чіткою і конкретною: справжня медична реформа має базуватися на обов’язковому медстрахуванні. І у нас є такий закон! Я був ініціатором законопроекту №4981 щодо загальнообов’язкового соціального медичного страхування, який вже понад рік як зареєстрований у Верховній Раді», – говорить народний депутат групи «Партія «Відродження», член Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Андрій Шипко.
За його словами, головна мета запровадження загальнообов’язкового медичного страхування – можливість покрити всі витрати українців на вартісні операції та медичні послуги. Проект закону передбачає, що Кабінет міністрів щороку затверджуватиме перелік цих послуг та Програму страхування. Тоді як медична реформа у нинішньому варіанті витрати на дорогі операції покладає на громадян. Також законопроектом про медичне страхування пропонується, аби українці мали можливість самостійно обирати страховика. Ними можуть бути і державні фонди, і державні страхові організації, і лікарські каси (як, наприклад, у Німеччині), а також страхові компанії. Для працюючих громадян страхові внески повинен буде сплачувати роботодавець. Страховку соціально незахищених українців оплачуватиме держава.
«У кожній із цих категорій ми чітко визначили, хто за кого сплачуватиме страхові внески. Це і державний бюджет – наприклад, для пенсіонерів, дітей, інвалідів. Це і фонд оплати праці – для працюючих громадян тощо. До речі, всі умови для цього є, оскільки ЄСВ уже знижений удвічі, і якщо кілька відсотків займе медичне страхування – це не критично. В Україні вже чимало великих підприємств страхують своїх працівників через механізм добровільного медичного страхування, і це говорить про одне: люди хочуть бути застрахованими, а держава мусить дати їм можливість це зробити», – підкреслив Андрій Шипко.
Закон авторства депутатів «Відродження» уже отримав схвалення профільного Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики зайнятості та пенсійного забезпечення і рекомендований до взяття за основу. Його готові підтримати багато парламентарів.
«Якби уряд прислухався до ініціатив і законопроектів «Відродження», ми б вочевидь побачили реальні зміни в країні. Було б менше політиканства, популізму і більше ефективних рішень для економіки, соціальної сфери. Наша політична сила у Верховній Раді завжди дотримувалася конструктивної позиції, працюючи за принципом «критикуєш – пропонуй». Ми попереджали про катастрофічні наслідки псевдореформи медицини, і ось – країна з ними зіткнулася. Сьогодні депутати «Відродження» запропонували, як ситуацію виправити. Медичне страхування має стати обов’язковим, таким самим, як обов’язкове страхування відповідальності власників автомобілів. Тому ми сподіваємося, що уряд до нас дослухається, наш законопроект про медстрахування буде розглянутий, і парламент його підтримає, аби кожен громадянин у разі хвороби був соціально захищений», – каже народний депутат України Михайло Ланьо.
Нещодавно про те, що українці мають отримати медичне страхування, заговорила і в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Однак без внесення змін до законодавства – це ніщо інше, як наміри. 2020 рік, коли медицина в Україні стане цілковито платною, не за горами, тому рішення про запровадження загального медстрахування потрібно приймати вже зараз. Ціна відстрочки з ухваленням закону може виявитися надто високою.