Підсумки безвізу, або «Куди їдете? У Віденську оперу чи на заробітки?»

Два з половиною роки минуло з моменту, коли українці отримали право на безвізовий в’їзд до країн Євросоюзу. Вже за перші два, за даними Державної прикордонної служби України, наші співвітчизники здійснили понад 42 мільйони мандрівок, із яких понад 9 млн – без візи, але з новим біометричним паспортом.
Чому відмовляють?
Проте були й неприємні моменти – у 2018-му понад 57 тисячам громадян нашої держави відмовили у в’їзді на кордонах ЄС. Причому більша частина таких випадків трапилася на кордоні з Польщею. Причина – відсутність документів, які би підтверджували мету візиту та фінансове забезпечення бажаючих перетнути рубіж. На думку українців, із якими сталася така оказія, не завжди відмови були справедливими. Мені вдалося поспілкуватися з такими людьми, коли їздила в Німеччину та Чехію. Іван із Закарпаття, котрий їхав у листопаді в ПР, розповів, що мав кошти на картковому рахунку, але прикордонники не змогли перевірити інформацію, і йому не дозволили перетнути кордон. Тому, на всякий випадок, наступного разу він узяв із собою готівку. Ганна, мешканка Мукачева, їхала в Краків до родичів, але з помилкою в номері будинку заповнила їхню адресу, відтак відмова – за надання недостовірної інформації. Не пощастило першого разу й Віктору з Виноградова, який прямував через словацький кордон. Його «загальмували», мотивувавши, що сума готівки недостатня – чоловік мав при собі майже 200 євро. Ольга з Ужгорода, яка вперше хотіла скористатися новим біометричним паспортом, також отримала відмову. Як пояснила жінка, на запитання прикордонників про місце, де збирається перебувати, вона назвала готель і адресу, але не змогла підтвердити бронь. Утім, як правило, уточнювальну інформацію просять, коли людина вперше перетинає кордон за «свіжоспеченим» біометричним документом. А коли в паспорті вже є відмітка про перетин і вчасне повернення, жодних питань не задають.

Черг за біометричними паспортами вже нема
Виявляється, найактивніше українці їдуть за кордон із червня по вересень. У осінньо-зимовий період кількість бажаючих значно менша. Такі дані випливають зі звітів Державної міграційної служби України. Там є й інформація, що стосується видів транспорту, яким найчастіше користуються для перетину кордону, й у кожному регіоні з цим по-своєму. Як правило для тих, хто мешкає в прикордонних областях, – Закарпаття, Львівщина, Волинь та Чернівецька область – пріоритетними є автобуси, автомобілі й поїзди. А от для жителів інших регіонів – літак.
Що стосується самих біометричних паспортів, то ще на початку минулого року багато українців жалілися на нереально великі черги. Дехто приходив до «ОВІРу» в Ужгороді ще вночі, аби мати можливість подати документи. Причиною цього став величезний ажіотаж. Не тільки ті, хто справді планував поїздку, а й просто за компанію, «щоб був», наші співвітчизники масово виготовляли «чіповані» паспорти. При цьому тільки 20 відсотків із усіх, хто їх отримав, реально скористалися ними. Марія з Іршави біометричний закордонний документ отримала однією з перших, але ще поки ним не скористалася. Її чоловік постійно на заробітках, тож виготовила на випадок, якщо раптом захоче поїхати до нього в гості. Жінка каже, що всі її подруги також мають паспорти, хоч нікуди поки не збираються. Причини – «то річ хороша, а дійсна аж 10 років», «усі роблять, то хай і в мене буде», «зроблю одразу, поки не подорожчали».
Але зараз ситуація інша, черг нема. За даними ГУ Державної міграційної служби в Закарпатській області, за перші два роки «безвізу» в нас видали 420 000 біометричних паспортів.
Стосовно мети поїздок, то великий відсоток українців без віз найчастіше їде не на каву до Відня, а все ж переважно на заробітки. Як зізналася Лариса, котра працює у львівському Стрию вчителькою німецької мови, на літніх канікулах вона планує поїхати таким чином на два місяці працювати доглядальницею бабусі в Німеччину. Зізнається, що так їздила й торік, досить добре заробила. Ціни ж постійно зростають, особливо багато доводиться платити за комунальні послуги, та й продукти харчування вже майже наздогнали німецькі. За словами Лариси, багато її знайомих педагогів чинять так само. Зате на зворотному шляху вона все ж таки планує заїхати у Відень, спробувати тамтешньої кави й навіть відвідати оперу.
А ще цікаві дані тієї ж Державної міграційної служби України: за весь період видачі біометричних закордонних паспортів (із січня 2015-го) їх оформили 2, 2 мільйона громадян. При цьому 129 тисяч таких документів видали людям віком від 71 до 90 років, а 740 – старшим за 90!
Анастасія Мошкола, економістка