Режим надзвичайної ситуації: що він передбачає та навіщо потрібен
Кабінет Міністрів продовжив карантин та запровадив на всій території України режим надзвичайної ситуації на 30 днів – до 24 квітня. Для чого це потрібно і чи чекають громадян іще радикальніші зміни?
Закон визначає надзвичайну ситуацію як обстановку на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення.
До надзвичайних ситуацій відносять аварії, катастрофи, стихійні лиха, пожежі, епідемії, застосування засобів ураження та інші події, які несуть загрозу життю та здоров’ю населення і можуть призвести до великої кількості жертв, завдати значних матеріальних збитків чи унеможливити життя населення.
Надзвичайні ситуації можуть бути природними (як зараз), техногенними соціальними або воєнними.
Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайні ситуації бувають об’єктового, місцевого, регіонального або державного рівня. Режим надзвичайної ситуації у зв’язку зі спалахом COVID-19 іще раніше був впроваджений на регіональному рівні у 9 областях.
Надзвичайна ситуація – не те саме, що надзвичайний стан.
Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, у тому числі пандемій. Хоча у світовому масштабі поширення коронавірусної інфекції спричинило пандемію, говорити про пандемію конкретно на території Україні (поки що) зарано, тому був запроваджений режим надзвичайної ситуації. Окрім того, режим надзвичайного стану, згідно із законодавством, можуть запровадити на всій території України не більше ніж на 30 діб, а в окремих місцевостях — не більше ніж на 60 діб, і продовжити у разі потреби не більш як на 30 діб. Для надзвичайної ситуації граничні часові рамки не встановлені.
Основна відмінність між цими режимами полягає у тому, що у разі оголошення надзвичайної ситуації, на відміну від надзвичайного стану, не можуть порушуватися права і свободи громадян, а держава не втручається напряму в управління приватними компаніями. Однак такий режим означає додаткові обов’язки для населення:
У режимі надзвичайної ситуації єдина державна система цивільного захисту забезпечує оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про виникнення надзвичайної ситуації та інформує його про дії в умовах такої ситуації, розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що здійснюються для її усунення. Повинен бути призначений керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (наразі ним призначили заступника міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка) та сформований відповідний Штаб. Здійснюється безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, прогнозування зони її можливого поширення та масштабів можливих наслідків. Організовуються роботи з локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. У випадку з епідемією це:
Відповідно до положення «Про медичну спеціалізовану службу цивільного захисту», основні заходи з боротьби із епідемією має провадити означена служба. Втім, для подолання надзвичайної ситуації можуть залучатися будь-які державні структури та сили. У режимі надзвичайної ситуації посилюється координація всіх служб та органів влади, задіяних у ліквідації НС, зокрема, як тепер, у запобіганні поширенню епідемії.
Закон визначає надзвичайну ситуацію як обстановку на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення.
До надзвичайних ситуацій відносять аварії, катастрофи, стихійні лиха, пожежі, епідемії, застосування засобів ураження та інші події, які несуть загрозу життю та здоров’ю населення і можуть призвести до великої кількості жертв, завдати значних матеріальних збитків чи унеможливити життя населення.
Надзвичайні ситуації можуть бути природними (як зараз), техногенними соціальними або воєнними.
Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайні ситуації бувають об’єктового, місцевого, регіонального або державного рівня. Режим надзвичайної ситуації у зв’язку зі спалахом COVID-19 іще раніше був впроваджений на регіональному рівні у 9 областях.
Надзвичайна ситуація – не те саме, що надзвичайний стан.
Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, у тому числі пандемій. Хоча у світовому масштабі поширення коронавірусної інфекції спричинило пандемію, говорити про пандемію конкретно на території Україні (поки що) зарано, тому був запроваджений режим надзвичайної ситуації. Окрім того, режим надзвичайного стану, згідно із законодавством, можуть запровадити на всій території України не більше ніж на 30 діб, а в окремих місцевостях — не більше ніж на 60 діб, і продовжити у разі потреби не більш як на 30 діб. Для надзвичайної ситуації граничні часові рамки не встановлені.
Основна відмінність між цими режимами полягає у тому, що у разі оголошення надзвичайної ситуації, на відміну від надзвичайного стану, не можуть порушуватися права і свободи громадян, а держава не втручається напряму в управління приватними компаніями. Однак такий режим означає додаткові обов’язки для населення:
- Дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях
- До прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна
- Дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо
У режимі надзвичайної ситуації єдина державна система цивільного захисту забезпечує оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про виникнення надзвичайної ситуації та інформує його про дії в умовах такої ситуації, розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що здійснюються для її усунення. Повинен бути призначений керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (наразі ним призначили заступника міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка) та сформований відповідний Штаб. Здійснюється безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, прогнозування зони її можливого поширення та масштабів можливих наслідків. Організовуються роботи з локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. У випадку з епідемією це:
- Виявлення хворих та контактних, їх ізоляція та госпіталізація
- Надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами
- Запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину
- Своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту
- Посилена охорона громадського порядку, патрулювання небезпечних у епідвідношенні об’єктів
- Здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення
Відповідно до положення «Про медичну спеціалізовану службу цивільного захисту», основні заходи з боротьби із епідемією має провадити означена служба. Втім, для подолання надзвичайної ситуації можуть залучатися будь-які державні структури та сили. У режимі надзвичайної ситуації посилюється координація всіх служб та органів влади, задіяних у ліквідації НС, зокрема, як тепер, у запобіганні поширенню епідемії.
