Українці почали частіше виходити з дому і менше бояться захворіти, а медики наполягають на жорсткішому карантині – опитування
Соціологи провели ряд досліджень щодо ставлення українців до карантину, найпоширеніших страхів і змін, які відбулись у їхньому житті. Ось деякі результати: 29% громадян виходять з дому по кілька разів на день, і тільки 11% намагаються взагалі не покидати оселі
Такі дані демонструє опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене 24-25 квітня 2020 року. Також у його ході 23% респондентів відзначили, що залишають помешкання один раз у день. Водночас, 37% заявили, що покидають межі власної оселі раз на кілька днів.
Дослідження засвідчило, що за останні два тижні на 10% зросла кількість людей, які часто виходять з дому, в тому числі по кілька разів на день. Назагал 60% опитаних намагається виходити рідше, принаймні не щодня, а 40% переміщуються, як і раніше.
Найчастіше залишаються вдома жінки, літні люди та респонденти з низькими доходами. Втім, серед пенсіонерів та жінок домосідів було більше і до карантину: перші переважно вже не працюють, а другі часто традиційно сидять із дітьми та ведуть домашнє господарство.
Що цікаво, частота прогулянок від’ємно корелює з поінформованістю: ті з опитаних, хто рідше дивиться новини, частіше покидає помешкання під час карантину. Хоча, можливо, дехто переглядає більше новин тому, що сидить удома, а не навпаки.
61% опитаних вважають, що запроваджені владою методи боротьби з вірусом є оптимальними.16% здається, що вони надто м’які, а 14% називають їх надмірно жорсткими. Більш схильні вважати обмеження надмірними мешканці східних регіонів, чоловіки, молодь і ті, хто не цікавиться новинами про пандемію.
43% респондентів гадають, що ситуація з коронавірусом в Україні погіршується. При цьому погіршення частіше відзначали ті, хто більш прискіпливо стежив за новинами.
За даними всеукраїнського ролінгового дослідження «Рубікон», проведеного Research & Branding Group, близько 90% українців вважає, що з переходом на карантин у них виникли нові проблеми. Найчастіше згадують фінансові труднощі (39%), турботу про здоров’я близьких (22%) і відсутність транспортного сполучення між містами (22%).
Серед опитаних R&B Group кількість тих, хто вважає, що карантин є «дуже необхідним», за чотири тижні знизилася з 72% до 54%. Втім, мешканці західних областей та респонденти старше 50 років надалі твердо переконані у необхідності карантинних заходів.
Зате кількість тих, хто відзначає, що носить маску у громадських місцях, зросла з 78% до 90%. Певно, вплинула загроза штрафів. Також більше опитаних стверджує, що дотримується соціальної дистанції – 67% проти 56% на початку квітня. Жодних протиепідемічних заходів не додержується мізерний 1% опитаних.
Продовження карантину до 11 травня схвалює 76% респондентів. Разом з тим, 42% не готові до триваліших обмежень.
Українці тепер менш налякані: наприкінці березня – на початку квітня 40% учасників опитування дуже боялися, що на коронавірус захворіють вони або їхні близькі, а наприкінці місяця таких стало менше на 11%. Виглядає на те, що хвиля паніки спала, але тією чи іншою мірою побоюються здоров’я своє та рідних 56% респондентів. Жінки і старші люди переймаються через це найсильніше. Серед найбезстрашніших – чоловіки, молодь і люди середнього віку.
Поки що тільки 5% опитаних особисто знають когось, у кого виявили коронавірус (у західних областях – 8%).
Дослідницька компанія «Gradus» поцікавилася тим, як карантин змінив життя різних поколінь. Закономірно, що старше покоління бебі-бумерів (народжені з 1940 по 1959 рік) найбільше боїться заразитися. Воно сильніше тривожиться, що може не вистачити ліків і продуктів харчування – як і наймолодше покоління Z, котре взагалі не бачило 90-х (принаймні, у свідомому віці, бо найстарші його представники народилися у 1997 р.) і не уявляє, як можна виживати в умовах дефіциту.
Молоді покоління Y і Z, які на «ти» з цифровими технологіями, частіше за інших почали працювати віддалено та замовляти доставку. Також їх порівняно більше турбує закриття міжнародного авіасполучення – представники цих поколінь звикли багато подорожувати і закриття кордонів сильніше вплинуло на їхні плани.
Компанія «Active Group» у дослідженні, яке проводилося спільно з Всеукраїнським лікарським товариством та Асоціацією міст України з 13 по 20 квітня, зібрала думки медичних працівників.
Медики – ті, хто вже зіткнувся з пандемією. І 51,8% опитаних медпрацівників погоджуються, що карантинні заходи, впроваджені в Україні, швидше забезпечують боротьбу з пандемією, ніж ні, а 7,4% – що забезпечують цілком.
На противагу пересічним громадянам, яким карантинні заходи переважно здаються оптимальними, 40% медиків вважають обмеження недостатніми, і лише 5,4% гадає, що вони надміру суворі. А більш ніж чверть фахівців упевнена, що необхідний інший підхід.
Прикметно, що 75,7% опитаних працівників галузі не підтримують впровадження у цей час медичної реформи.
35,5% оцінюють готовність української системи охорони здоров’я до пандемії на «1» за п’ятибальною шкалою, а 37,1% ставить їй «2».
Пом’якшувати ж карантин, на думку 38,3% медиків, доцільно не раніше кінця травня – початку червня.
Разом з тим, 24,3% лікарів зізналися, що їм важко відповісти на це запитання. Надто багато буде залежати від подальшого розвитку епідемічної ситуації, а її зміни з точністю прогнозувати ніхто не береться.
підготувала Христина Шепа,
для ПЕРШИЙ.com.ua
Такі дані демонструє опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене 24-25 квітня 2020 року. Також у його ході 23% респондентів відзначили, що залишають помешкання один раз у день. Водночас, 37% заявили, що покидають межі власної оселі раз на кілька днів.
Дослідження засвідчило, що за останні два тижні на 10% зросла кількість людей, які часто виходять з дому, в тому числі по кілька разів на день. Назагал 60% опитаних намагається виходити рідше, принаймні не щодня, а 40% переміщуються, як і раніше.
Найчастіше залишаються вдома жінки, літні люди та респонденти з низькими доходами. Втім, серед пенсіонерів та жінок домосідів було більше і до карантину: перші переважно вже не працюють, а другі часто традиційно сидять із дітьми та ведуть домашнє господарство.
Що цікаво, частота прогулянок від’ємно корелює з поінформованістю: ті з опитаних, хто рідше дивиться новини, частіше покидає помешкання під час карантину. Хоча, можливо, дехто переглядає більше новин тому, що сидить удома, а не навпаки.
61% опитаних вважають, що запроваджені владою методи боротьби з вірусом є оптимальними.16% здається, що вони надто м’які, а 14% називають їх надмірно жорсткими. Більш схильні вважати обмеження надмірними мешканці східних регіонів, чоловіки, молодь і ті, хто не цікавиться новинами про пандемію.
43% респондентів гадають, що ситуація з коронавірусом в Україні погіршується. При цьому погіршення частіше відзначали ті, хто більш прискіпливо стежив за новинами.
За даними всеукраїнського ролінгового дослідження «Рубікон», проведеного Research & Branding Group, близько 90% українців вважає, що з переходом на карантин у них виникли нові проблеми. Найчастіше згадують фінансові труднощі (39%), турботу про здоров’я близьких (22%) і відсутність транспортного сполучення між містами (22%).
Серед опитаних R&B Group кількість тих, хто вважає, що карантин є «дуже необхідним», за чотири тижні знизилася з 72% до 54%. Втім, мешканці західних областей та респонденти старше 50 років надалі твердо переконані у необхідності карантинних заходів.
Зате кількість тих, хто відзначає, що носить маску у громадських місцях, зросла з 78% до 90%. Певно, вплинула загроза штрафів. Також більше опитаних стверджує, що дотримується соціальної дистанції – 67% проти 56% на початку квітня. Жодних протиепідемічних заходів не додержується мізерний 1% опитаних.
Продовження карантину до 11 травня схвалює 76% респондентів. Разом з тим, 42% не готові до триваліших обмежень.
Українці тепер менш налякані: наприкінці березня – на початку квітня 40% учасників опитування дуже боялися, що на коронавірус захворіють вони або їхні близькі, а наприкінці місяця таких стало менше на 11%. Виглядає на те, що хвиля паніки спала, але тією чи іншою мірою побоюються здоров’я своє та рідних 56% респондентів. Жінки і старші люди переймаються через це найсильніше. Серед найбезстрашніших – чоловіки, молодь і люди середнього віку.
Поки що тільки 5% опитаних особисто знають когось, у кого виявили коронавірус (у західних областях – 8%).
Дослідницька компанія «Gradus» поцікавилася тим, як карантин змінив життя різних поколінь. Закономірно, що старше покоління бебі-бумерів (народжені з 1940 по 1959 рік) найбільше боїться заразитися. Воно сильніше тривожиться, що може не вистачити ліків і продуктів харчування – як і наймолодше покоління Z, котре взагалі не бачило 90-х (принаймні, у свідомому віці, бо найстарші його представники народилися у 1997 р.) і не уявляє, як можна виживати в умовах дефіциту.
Молоді покоління Y і Z, які на «ти» з цифровими технологіями, частіше за інших почали працювати віддалено та замовляти доставку. Також їх порівняно більше турбує закриття міжнародного авіасполучення – представники цих поколінь звикли багато подорожувати і закриття кордонів сильніше вплинуло на їхні плани.
Компанія «Active Group» у дослідженні, яке проводилося спільно з Всеукраїнським лікарським товариством та Асоціацією міст України з 13 по 20 квітня, зібрала думки медичних працівників.
Медики – ті, хто вже зіткнувся з пандемією. І 51,8% опитаних медпрацівників погоджуються, що карантинні заходи, впроваджені в Україні, швидше забезпечують боротьбу з пандемією, ніж ні, а 7,4% – що забезпечують цілком.
На противагу пересічним громадянам, яким карантинні заходи переважно здаються оптимальними, 40% медиків вважають обмеження недостатніми, і лише 5,4% гадає, що вони надміру суворі. А більш ніж чверть фахівців упевнена, що необхідний інший підхід.
Прикметно, що 75,7% опитаних працівників галузі не підтримують впровадження у цей час медичної реформи.
35,5% оцінюють готовність української системи охорони здоров’я до пандемії на «1» за п’ятибальною шкалою, а 37,1% ставить їй «2».
Пом’якшувати ж карантин, на думку 38,3% медиків, доцільно не раніше кінця травня – початку червня.
Разом з тим, 24,3% лікарів зізналися, що їм важко відповісти на це запитання. Надто багато буде залежати від подальшого розвитку епідемічної ситуації, а її зміни з точністю прогнозувати ніхто не береться.
підготувала Христина Шепа,
для ПЕРШИЙ.com.ua
