Наслідки аномальної весни для Закарпаття
- 27-05-2020, 16:30
- Новини / Закарпаття
- 0
- 1 350
Хоча найбільш пізні дати приходу літа в низинних районах області припадають на початок червня, а для гірської місцевості – на кінець червня. Весна цього річ виявилась тривалою, вона розпочалась в низинних районах області ще наприкінці січня і триває вже 122 дні, що на 35 дні довше кліматичної норми.
Та особливість весни 2020 не лише в її тривалості, але й безлічі негативних факторів для сільськогосподарських рослин, які спостерігались на протязі весняного періоду.
Заморозки. Протягом усього квітня відмічались заморозки, які майже повністю знищили врожай ранньоквітучих плодових та суттєво знизили продуктивність інших плодово-ягідних культур.
Та найбільшої шкоди чинними виявились травневі заморозки. На цей час було вже багато сходів теплолюбних культур, висаджена розсада овочевих культур. Заморозки відмічались навіть у другій декаді травня в низинних районах області, що є рідкісним явищем, їхня ймовірність настання в такі дати дуже низька.
Дефіцит вологи. Найбільше від нестачі опадів потерпали низинно-передгірні райони області.
Бездощовий період розпочався ще у березні і тривав майже до кінця квітня. Через відсутність опадів знижувались запаси продуктивної вологи у грунті, особливо у верхніх шарах. Такі умови погіршували запилення плодових, ускладнювали проростання насіння та утворення сходів рослин, послаблювали посіви с/г рослин, зокрема негативно позначались на посівах озимої пшениці, у якої в період від появи нижнього вузла соломини до колосіння проявляється найбільша потреба у волозі. Агрометеорологічні умови покращились лише в останній день квітня з випадінням ефективних дощів.
Нестача тепла. В випадінням дощів у травні вологозабезпечення покращилось, однак з утриманням температурного режиму нижче норми, наростання ефективного тепла уповільнилось. Відповідно уповільнювався ріст і розвиток рослин, стримувалось достигання ягід. А переважання дощової та хмарної погоди, погіршувало умови накопичення цукрів у плодах, інформує Закарпатський ЦГМ.
Хоча найбільш пізні дати приходу літа в низинних районах області припадають на початок червня, а для гірської місцевості – на кінець червня. Весна цього річ виявилась тривалою, вона розпочалась в низинних районах області ще наприкінці січня і триває вже 122 дні, що на 35 дні довше кліматичної норми.
Та особливість весни 2020 не лише в її тривалості, але й безлічі негативних факторів для сільськогосподарських рослин, які спостерігались на протязі весняного періоду.
Заморозки. Протягом усього квітня відмічались заморозки, які майже повністю знищили врожай ранньоквітучих плодових та суттєво знизили продуктивність інших плодово-ягідних культур.
Та найбільшої шкоди чинними виявились травневі заморозки. На цей час було вже багато сходів теплолюбних культур, висаджена розсада овочевих культур. Заморозки відмічались навіть у другій декаді травня в низинних районах області, що є рідкісним явищем, їхня ймовірність настання в такі дати дуже низька.
Дефіцит вологи. Найбільше від нестачі опадів потерпали низинно-передгірні райони області.
Бездощовий період розпочався ще у березні і тривав майже до кінця квітня. Через відсутність опадів знижувались запаси продуктивної вологи у грунті, особливо у верхніх шарах. Такі умови погіршували запилення плодових, ускладнювали проростання насіння та утворення сходів рослин, послаблювали посіви с/г рослин, зокрема негативно позначались на посівах озимої пшениці, у якої в період від появи нижнього вузла соломини до колосіння проявляється найбільша потреба у волозі. Агрометеорологічні умови покращились лише в останній день квітня з випадінням ефективних дощів.
Нестача тепла. В випадінням дощів у травні вологозабезпечення покращилось, однак з утриманням температурного режиму нижче норми, наростання ефективного тепла уповільнилось. Відповідно уповільнювався ріст і розвиток рослин, стримувалось достигання ягід. А переважання дощової та хмарної погоди, погіршувало умови накопичення цукрів у плодах, інформує Закарпатський ЦГМ.
