Головна > Закарпаття / Суспільство > В мережі оприлюднили вірш про закарпатський делікатес
В мережі оприлюднили вірш про закарпатський делікатес26-01-2018, 10:25. Розмістив: redaktor |
Вірш русинською мовою опублікували в Фейсбуці. Користувач Vladimir Roshko оприлюднив вірш русинською мовою про "гурку". За інформацією з Вікіпедії, гурка (кишка) — ковбаса, яку виготовляють з різноманітною начинкою. Назва можливо має угорське походження, хоча гурка (швед. gurka) шведською — означає огірок, на який так схожий батон гурки. Страва має велике поширення на Закарпатті, а також на Гуцульщині та Прикарпатті. ГУРКА Штось потя?гло ня на гу?рку, Я одкла?в піче?ну ку?рку. На?ремно ня забажи?ло, Спе?лло дих, вонь задави?ло. Гу?рка ми спе?ред вочи?, Ни стоя?ти, ни лячи?. Ви?джю ю масну?, пахня?чу, Што шкварчи?ть, іще горя?чу. Дорога? русна?кум гу?рка, Ї?діня се – не про ту?рка, А?ни не про мацкаля?, Стра?ва ся про короля?. Ї?ли в Пра?зі, ї?ли в Пе?шті, Не дава?ли ю у ре?шті. Фа?йна стра?ва, што казати? Про русна?ка гу?рка – ма?ти, Там де шо?вдарь – то ути?ць. Фурт би’м їв ю, то кони?ць. Як за гу?рку здогада?ву, Та?куй ви?лку я гляда?ву. Жер би’м ю, та гі у бе?здну, Чо?рну, бі?лу, довжеле?зну. Го?нно ста?ти в ня нювро?ку, Лю?блю гу?рку ту?лько ро?ку. Гу?рков, бра?тте, я смаку?ву, Дара?б в рот і вонь благу?ву. Гу?рка на столі? – то ся?то, Лю?блю гу?рку я прокля?то. Страх як лю?блю ї?сти гу?рку, Пу?ще, гі піче?ну ку?рку. Їв би’м ї усе? і вся?ди, Ви?рьсте в та?йстру на коля?ди. Я за гу?рку ду?шу да?м – Ра?дость мо?йим черева?м. Так ся ла?комлю на гу?рку, Пу?ще, гі кугу?т на ку?рку. Як попра?житься карі?чка, Зашкварчи?ть, гі мо?кра сві?чка. Лем би ма?ло храпусті?ла, Чо?рна з кро?вльов, а вадь бі?ла. А од нюй квасна? капу?ста, Па?хне, чу?ти вонь до Ху?ста. В нюй ріска?ша ся розси?пать, Фа?йна, ни?кус ся не зли?пать. То блаже?нство, коли? ви?джю Та?нірь з гу?рков, а я си?джю. Па?хаву і вонь шалі?ву, Од смаку? того? умлі?ву. Гу?рка до?бра, лем не з бо?вта. Ву?йде, гі мадя?рьська но?вта, Што мацка?ль реве? п’ючи?. Смак не чуєш, їдучи?. Гу?рко, гу?рко, мо?я ми?ла, Ти за ду?шу ня іми?ла. Дуставу? я та?куй дя?ку, По?зад тво?го, гу?рко, сма?ку.
Повернутися назад |