Драгобрат узимку: чого коштує «гра з життям»?
У будь-яку пору року похід у гори — це не прогулянка парком. Тут можна заблукати, зірватися зі скелі, зустрітися з хижими тваринами. Узимку мандрівників підстерігають ще й лавини, снігопади, люті морози, зголоднілі звірі. Працівники Держслужби з надзвичайних ситуацій скаржаться: самостійні прогулянки без врахування цих небезпек для частини туристів норма. Своєрідну етику гірських мандрівок, яка загальновідома, такі сміливці порушують часто, навіть не замислюючись.Лише в 2017 році підрозділи гірської пошуково-рятувальної частини Управління з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області здійснили 502 виїзди на пошуково-рятувальні та аварійно-рятувальні роботи, під час яких врятували 444 особи, інформує Урядовий кур'єр. Під час цих виїздів надали невідкладну медичну допомогу 170 потерпілим туристам і відпочивальникам. Прикметно і те, що статистика виїздів за сигналами SOS порівняно з 2016-м зросла.
Упродовж перших двох місяців 2018-го виїзди надзвичайників у гори на порятунок туристів теж траплялися з прикрою регулярністю. На щастя, обійшлося без фатальних наслідків, але професіоналам довелося попрацювати з усіх сил, щоб урятувати невдах. Один із таких тривожних сигналів — про зникнення двох туристів поблизу полонини Драгобрат Рахівського району — надійшов пізно ввечері у передостанній день лютого. Про це в Службу порятунку «101» повідомила мати зниклого 34-річного лижника — жителя Києва. Вона розповіла, що зв’язок із сином обірвався ще 25 лютого після того, як удвох із супутницею він піднявся гірськолижним витягом у гору. На пошуки зниклих туристів оперативно відрядили аж три групи: одну з гірського пошуково-рятувального відділення міста Рахів і дві — із селища Ясіня. Разом з добровольцями у пошуково-рятувальній операції брали участь 17 людей, яким було надано дві одиниці спецтехніки і ратрак. До того ж першочергові розшукові заходи здійснювали правоохоронці слідчо-оперативної групи Рахівського відділу поліції, а також групи реагування патрульної поліції.
Радісна новина надійшла більш ніж через півдоби: одна із груп ясінянських рятувальників знайшла заблукалих туристів поблизу полонини Урда. Кияни перебували в літньому будиночку для вівчарів, де їх знайшли у задовільному стані. Надвечір доставили до місця проживання на туристську базу в Ясіні. Їм своєчасно надали повноцінну допомогу. І дуже добре, що їхня гра з життям завершилася так щасливо!
...Але того дня це була не єдина рятувальна операція. У ті самі години, коли надзвичайники врятували киян на Рахівщині, професіоналізм виявляли їхні колеги на іншому боці Закарпаття — на Великоберезнянщині. Опівдні вони помітили біля гори Красія чоловіка, який непритомним лежав на снігу. 24-річного одесита на спеціальних санях (ак’я) спустили з гори і передали лікарям. У нього діагностовано черепно-мозкову травму, струс головного мозку і рвані рани голови. Шкода, що попри оголошення про небезпеку самостійних походів, на них не завжди зважають підкорювачі гір. Хоч працівники ДСНС не втомлюються застерігати: туристській групі перед виходом у гори слід обов’язково зареєструватися в найближчому рятувальному підрозділі та отримати консультацію фахівців (реєстрація безоплатна). Туристам-одинакам не радять рушати в похід у високогір’я. Гра з життям починається тоді, коли групи діють на власний розсуд: оминають гірсько-рятувальні підрозділи, не реєструють маршруту, яким планують вирушити, не залишають номерів телефонів, не повідомляють орієнтовного часу завершення походу. Не маючи жодної інформації, рятувальники змушені шукати зниклих туристів наосліп, як це і було із заблукалими киянами. Через чуже недбальство надзвичайникам доводиться докладати надзусиль, щоб від морозів або під сніговими лавинами не припинилося чиєсь дихання.
Чи варто туристам діяти самовпевнено і безпечно, роблячи власне життя заручником обставин? Чи не доцільніше витрачати час і зусилля працівників рятувальних служб на інші цілі, ніж героїчне долання труднощів, створених легковажними мандрівниками? Бо, попри благородну місію і покликання, у рятувальників є чим займатися. Здається, відповіді і в першому, і в другому випадках очевидні.
А нам цікаво, чи зрозуміють недолугість своїх дій ті, кого ціною величезних зусиль і хвилювань аж через три дні вдалося знайти серед засніжених вершин Драгобрату.
