17-річний закарпатець на всю Україну зізнався у вбивстві власного батька і розповів шокуючі подробиці

Все почалося з повідомлення закарпатської поліції у грудні минулого року про те, що в Хусті у колодязі знайшли труп 43-річного чоловіка.

«Підозру правоохоронців викликав той факт, що після зникнення хустянина і оголошення його в розшук кудись пропали його 40-річна колишня дружина і старший син. А у дворі господиня спішно засипала і забетонувала старий колодязь. Коли поліціянти відкопали його, то виявили на глибині близько 4 метрів тіло розшукуваного», – інформували правоохоронці.

Про зникнення сина Івана повідомив його батько. Відтак, коли почалися пошуки чоловіка, правоохоронці з’ясували, що він проживав в одному будинку з дружиною, з якою вони були розлученими, і з трьома дітьми. Тож підозра передусім впала на жінку.

Що ж відбулося там насправді і як нещасний опинився на дні глибокої криниці, закиданий камінням і залитий бетоном?

Правду намагалися знайти журналісти каналу «Україна». Цими днями в ефір вийшов сюжет передачі «Говорить Україна» з Олексієм Сухановим, у якому свої версії виклали як батьки покійного, так і ті, кого поліція звинуватила у вбивстві.

Коли Іван перестав відповідати на дзвінки, його рідні здійняли тривогу. Його шукали півтора місяця, та чоловік наче крізь землю провалився. А за два тижні після цього кудись поділася його дружина. Двоє менших дітей залишилися без батьків і щодня ходили повз колодязь, який приховував жахливу таємницю.

«Я пропонувала поїхати в монастир, бо там щось не те», – зі сльозами на очах пригадує мама покійного.

«У вбивстві сина я звинувачую невістку, онука та матір невістки, – заявив пан Степан, батько Івана. – Вона постійно вчила дочку, як потрібно бити п’яного чоловіка по голові сковорідкою».

Пані Марія, теща Івана, запевнила, що про трагедію дізналася тільки 25 грудня, коли поліція викопала труп.

«До нас прийшли правоохоронці, в мене забрали дітей. 14-річного онука відправили в одну кімнату, 11-річну онучку – в іншу. Звинувачують у всьому старшого, 17-річного онука, а також дочку, – розповіла жінка.

За її словами, родина Олі щасливою була лише кілька років після весілля, далі в сім’ї почалися проблеми, оскільки зять зловживав спиртним. Одружилася пара у 1994 році, а два роки тому – розлучилася. Через те, що чоловік не забезпечував дітей, дружина позбавила його батьківських прав.

«Діти забезпечені всім. Оселя в мене велика, холодильники запаковані їжею. Але вони перелякані. Їх залякував батько. Він одного разу і хату підпалив, і газом хотів їх задушити, і знущався з дітей, бив їх», – запевнила жінка.

Наразі діти живуть із бабусею, але їхній дідусь по лінії батька, як стверджує вона, каже про те, що їх треба відправити у дитячий будинок. Крім того, він повісив на хату величезну табличку з написом: «Тут замучено, зв’язано руки – ноги, кинуто вбивцями в колодязь і забетоновано мученика раба Божого Івана», чим постійно травмує психіку онуків.

«Коли когось вбивають, там ставлять хрест, а я встановив табличку», – пояснив він. – Спочатку 20 на 30 сантиметрів. Поставив під хрест. Її зняли, тож я встановив велику, щоб бачили люди, які проходять повз і щоб хрестилися. Це для того, аби усі знали, що там живуть убивці.

«Але ж там живуть діти, ваші онуки. І це психологічний тиск на них. Ви розумієте, що робите?» – поцікавився ведучий.

«Я люблю онуків, я хотів їм багато допомагати. Але вони вбили мого сина», – відповів пан Степан.

Більше того, він сказав, що половина хати йому нібито належить по праву, хоча насправді будинок купила подружжю мама Олі, щоправда, записала його і на зятя, і на дочку.

«Сват казав, я вам половину грошей поверну, але тепер не маю»,- зізналася пані Марія.

Але пан Степан тим часом продовжував запевняти, що купив будинок разом зі свахою, хоча потім таки зізнався, що гроші за нього давала лише мама Олі. Тож незрозуміло, чому всі його розмови крутилися довкола хати, за яку він не дав ні копійки.

Тож коли експерти запитали, скільки часток із того будинку належить йому, він без вагань відповів, що половина. Але при цьому юристи розповіли, що ні на яку половину він не має права претендувати, а лише одну п’яту частину від половини хати, на що чоловік сказав: «Мені будинку не треба. Мені потрібна справедливість». Щоправда, звучало це не дуже переконливо.

Звичайно, саме хата і була причиною того, що розлучені люди, між якими не було можна сказати, нічого спільного, й далі жили під одним дахом. З’ясувалося, що покійний був родом з Копашнева, а в Хусті жив уже тільки після одруження.

«Його закидали камінням, вагою від 50 до 70 кілограмів. Його було штук 50. Це – половина КамАЗу. Потім засипали гравієм і залили бетоном. Коли я шукав сина і спитав онука, чому вони забетонували колодязь, він сказав, що так треба. Жінка спитала, чи немає там Івана. А він відповів, що так, він там, якщо хочемо знайти, маємо розгрібати його руками»,- розповів пан Степан.

Як далі зізналася сама екс- дружина вбитого, закидували колодязь камінням протягом аж двох днів.

А чоловік продовжив, що невістка після тієї розмови сказала, що їхатиме в Чехію. Він переконаний, що вона просто втекла разом із старшим сином. Це відбулося приблизно за два тижні після зникнення Івана. Раніше Оля просто виїхати не могла, бо не мала паспорта. У неї була заборона на виїзд.

«Вони його вбили, бо запланували забрати половину будинку. Одного разу Оля зателефонувала жінці і сказала: «Приїжджайте, бо Іван не хоче підписати документи». Дружина спитала, які саме документи, а невістка сказала: «На половину будинку, що він її дарує одному з дітей». Жінка поцікавилася: «А ти свої підписала?». А вона каже: «А чому я повинна підписувати. Я тут живу». Тоді ще батьківських прав він не був позбавлений», – наголосив батько покійного.

А тим часом журналісти передачі пішли зустрічати Олю на українсько-словацький кордон, коли вона саме поверталася з Чехії, де провела майже два місяці, не підтримуючи зв’язку навіть зі своєю матір’ю. За словами Олексія Суханова, вона сама вийшла з ними на зв’язок і просила зустріти її з сином, мовляв, боялася, щоб її не затримали. Але зі знімальною групою тоді вона чомусь так і не зустрілася і спокійно поїхала додому до Хуста.

Оля навіть завітала до студії, де розповіла про своє подружнє життя з Іваном, його пиятку, а також про те, що старший син Віталій через батька вирішив змінити прізвище і взяв її дівоче, бо, мовляв, соромився.

Невідомо, чи це були юнацькі амбіції, чи дійсно у хлопця була вагома причина, але під час оприлюдненої в передачі телефонної розмови Івана з Віталієм, записаної раніше, чути, що батько розмовляє з ним не надто лагідно, вживає багато ненормативної лексики.

Сестра Олі Наталія у студії також говорила про те, що Іван знущався над дітьми. Чи правда це – на жаль, навряд чи вдасться дізнатися.

Щодо тієї трагічної ночі жінка повідомила: «Я можу сказати тільки одне – син тоді захищався! Те, що трапилося, я не забула, бо те в мене щодня перед очима, але оскільки триває слідство, не можу нічого розказувати. Я несу кримінальну відповідальність. Якби Іван перевищив свою норму захисту і задушив Віталія, я б його, мабуть, теж вбила. Тоді наслідки були б ще гіршими».

Це розлютило свекруху Олі.

«Коли я запитала, де син,ти сказала, що він приїде через тиждень-два, бо постійно так приходив», – сказала вона.

Утім найбільш вражаючим моментом стало інше. Зі студією на зв’язок через скап вийшов Віталій, якого поліція саме й оголосила у розшук. Він зробив шокуюче зізнання – зачитав листа-каяття із зізнанням у вбивстві.

Хлопець сказав, що з таким листом він підійшов до слідчого і до поліції пішов добровільно.

«Щодо підозри у вчиненні мною злочину хочу пояснити наступне. Я був удома. 07.11.2017 року близько 23 години пішов до туалету і почув, як на подвір’ї мати скандалить із батьком. Я вийшов до них. Відразу, як я вийшов, батько сказав мені: «Що ти тут забув! Іди геть звідси!» Я його не послухав і залишився. Також сказав йому: «Ти мені ніхто і не вказуй, що я маю робити!» Батька розізлило те, що я йому сказав на «ти», він схопив мене за шию і почав душити зі словами: «Ти мені не тикай» Коли мама це побачила, відразу кинулася допомагати мені вирватися від батька. Так тривало близько сорока секунд, поки мама не відштовхнула батька від мене. Відразу після того як я вирвався з рук батька з допомогою мами, забіг у будинок і взяв перцевий балончик, яким бризнув йому в обличчя. Тоді батько схопився за очі, а я, схопивши маму за руку, хотів сказати їй, щоб ішла зі мною в будинок, але не встиг, бо батько знову схопив мене за шию і почав душити. Лише на цей раз це сильніше. Мама знову хотіла допомогти мені вирватися, але цього разу їй не вдалося. Коли я почав чинити опір батькові, ми з ним упали зі сходів на землю. Після падіння батько продовжував мене душити. Я спочатку впирався його обличчя, а далій сам схопив його за шию. Через деякий час батько відпустив мене. Тоді ж – і я його. Коли відпустив батька, зрозумів, що він без тями. Відразу ж відчув у голові дзвін, почалося запаморочення. Я не міг орієнтуватися в часі. Коли отямився, ми разом з мамою пробували привести батька до тями. А саме: трусили тіло, плескали по обличчю та вилили трохи води на обличчя. Але нічого не допомогло. Також мама перевіряла, чи є пульс. Але його не було, батько не дихав. Минула приблизно година. Ми з мамою зі страху не знали як правильно зробити, і зі страху, що батько був неживим, зв’язали тіло і кинули в колодязь. Я жалію, що так сталося. Я не хотів спричиняти смерті батькові, а лише захищався від його насилля, оскільки у мене не було іншого виходу – він міг мене задушити. У скоєному я щиросердно розкаююся».

Студія хлопцю не повірила. Експертів насторожило, чому він не говорив своїми словами, а читав записку, і чому при цьому місцями запинався. Віталій пояснював, що занадто розхвилювався.

Коли Олексій Суханов спитав його, чому він хотів, щоб каяття прозвучало на всю Україну, юнак відповів: «Я просто не хотів, щоб мої слова використали проти мене».

Тобто всю провину хлопець взяв на себе і вважає матір непричетною до вбивства. Чи справді це так – встановить слідство.

Щодо того, звідки Віталій взяв стільки каміння, щоб закидати колодязь, мати відповіла, що воно було у дворі, біля будинку, носив він його сам протягом двох днів, а цемент хлопець розводив у тачці увечері. Поліцію ж жінка не викликала, бо, мовляв, була розгубленою і злякалася за сина.

Щоправда, незрозуміло, для чого було зв’язувати руки і ноги покійного перед тим, як заховати труп…

До речі, під час запису передачі Ользі запропонували пройти тест на детекторі брехні. Але вона чомусь відмовилася…

Джерело