У 90-річному віці відійшла у вічність ветеран війни Марія Пластуняк

Пластуняк Марія Михайлівна народилася у 14 травня 1928 році у селі Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області. Її батьки були зайняті у лісовому господарстві. Марія Михайлівна дуже рано втратила батьків. Коли їй було 5 років померла її мати, а невдовзі після смерті матері помер і батько. Щоб прогодувати себе і сестру, змушена була йти у найми до заможних односельчан. Доводилося вирощувати льон, щоб з нього ткати полотно для одягу. Тримала худобу, працювала у полі.

Війна застала Марію Михайлівну, коли їй виповнилося 13 років. У цьому віці вона разом з однолітками, допомагала Радянській Армії будувати укріплення, копати окопи. У 1944 році, разом з подругою подалася до міста Сваляви, де пройшли навчання молодого бійця і прийняли присягу. Після цього була направлена на 4-й Український фронт. Тут охороняла склади зі зброєю, а згодом визволилася добровільно до місць активних бойових дій. На передовій допомагала виносити поранених з поля бою до польового шпиталю. Неодноразово доводилося тягнути солдат самотужки. Ніжне дівоче серце розривалося від жалю до поранених покалічених солдат, які іноді помирали на руках.

У 1944 році була контужена і попала до шпиталю, але швидко одужала, і знову повернулася на фронт, де й зустріла перемогу Радянських військ над фашистськими загарбниками. Але радість перемоги була затьмарена трагічною втратою капітана роти.

Після війни Марія Михайлівна була нагороджена медаллю «За бойові заслуги», медаллю «За Перемогу над Німеччиною», медаллю «Захисника Вітчизни», орденом Великої Вітчизняної Війни, медаллю Георгія Жукова та медалями «40 та 50 років Перемоги».

Після розформування дивізій повернулася у рідне село. Згодом вийшла заміж. Доля закинула Марію Михайлівну в Архангельськ, на Кубань, на Урал, але все ж таки згодом жінка повернулася у рідні краї. Тут у місті Рахові влаштувалася працювати на Картонно-паперову фабрику, у ящичний цех. Завжди вчасно приходила на роботу, неодноразово була нагороджена цінними подарунками, грамотами, подяками, відзнаками. Отримала звання Ветеран праці Переможець соціалістичних змагань.

На жаль, свою старість Марія Михайлівна зустріла у самотності, але часто зустрічалась з Ветеранами війни, з якими разом згадували і розділяли життєві радощі та смуток.

Пластуняк Марія Михайлівна відійшла у вічність 6 травня 2018 року, не доживши до 90-річчя всього кілька днів.